Прес-кімната

Крим: Різке погіршення ситуації з правами людини на території, закритій від міжнародного спостереження

AMNESTY INTERNATIONAL

ПРЕС-РЕЛІЗ

17.03.2017

Крим: Різке погіршення ситуації з правами людини на території, закритій від міжнародного спостереження.

Забезпечення ефективного міжнародного моніторингу ситуації з правами людини у Криму, у тому числі узгодження практичних деталей безперешкодного доступу релевантних моніториногових механізмів до півострова, має стати головним пріоритетом міжнародної спільноти, сказала Amnesty International у заяві опублікованій сьогодні.

Через три роки після незаконної анексії півострова Росією спостерігається швидке погіршення ситуації із правами людини у Криму. Відсутність будь-якого ефективного міжнародного моніторингового механізму з доступом до півострова поглиблює цю проблему, що ще більше заохочує де-факто владу та російську владу нещадно домагатися винищення усіх ознак незгоди.

“Це жахливо, що міжнародні спостерігачі не можуть отримати доступ до Криму і що міжнародне співтовариство змушене покладатися на інформацію про порушення прав людини на півострові, отриману не безпосередньо на місці. Міжнародні учасники повинні вивчити всі наявні можливості для ефективного моніторингу ситуації з правами людини у Криму, та для безперешкодного доступу спостерігачів; і там, де цих можливостей немає, вони мають бути створені”, зазначила Оксана Покальчук, директорка Amnesty International в Україні.

У грудні 2016 року, Amnesty International опублікувала брифінг «Крим у пітьмі: Придушення незгоди», у якому була задокументована надзвичайна неповага та наступ на права свободи вираження поглядів, мирних зборів та об’єднань Росією та де-факто владою на півострові. З того часу, переслідування та цькування будь-яких незгодних голосів, переважно етнічних кримських татар, посилилися ще більше.

Кримінальне переслідування членів та лідерів Меджлісу кримськотатарського народу, який російська влада таврувала як «екстремістську» організацію, досягло нового рівня.

Судовий процес щодо заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу та в’язня совісті Ахтема Чийгоза наразі триває. Від початку судового процесу у його справі, з 2 серпня 2016 року, Ахтему Чийгозу відмовили у можливості особисто відвідувати засідання суду. Він має брати участь у засіданнях через Skype-зв’язок, незважаючи на факт, що його тримають під вартою у СІЗО, що знаходиться неподалік від будівлі суду. Такий захід було застосовано через «небезпеку», яку Ахтем Чийгоз начебто становить, якщо буде присутнім особисто.

Активістам, яких за надуманими підставами було обвинувачено у членстві у ісламістській організації «Хізб ут-Тахрір», що в офіційному списку терористичних організацій у Росії,  були висунуті додаткові обвинувачення. Є лише кілька адвокатів, що наважилися взяти справи осіб, обвинувачених за екстремістськими та терористичними статтями у Криму, і двоє найпомітніших з них (один – з Росії, інший – мешканець Криму), стикаються із все більшим тиском з боку де-факто влади та російської влади.

“Де-факто і російська влада в Криму демонструють верх неповаги до фундаментальних прав на свободу слова, мирних зібрань та асоціацій. Етнічні кримські татари: правозахисники та інші активісти піддались переслідуванням та насильницьким зникненням; щодо них були порушені кримінальні справи за безпідставними обвинуваченнями, звичайні кримські татари піддаються обшукам і незаконним затриманням. Стан справ стає дедалі гіршим, але де сильна міжнародна реакція на це, де реакція української влади?”, наголосила Оксана Покальчук.

Тим часом, пересічні кримські татари також стикаються із новими рівнями цькування, зокрема у формі обшуків їхніх осель службами безпеки, які, судячи з усього, безпідставно спрямовані на їхню спільноту.  Збільшилося використання адміністративних затримань проти користувачів соціальних мереж, які публікували контент, що вважається «екстремістським» у Росії, навіть коли публікації були зроблені до анексії Криму Росією.

Після окупації Криму Росією, міжнародним та регіональним правозахисним механізмам було відмовлено у доступі до півострова де-факто владою.

Відтоді як Росія встановила кордон між Кримом та материковою Україною, вона стала вважати відвідування півострова в’їздом до Російської Федерації. Це, не кажучи про необхідність отримання дозволу від російської влади, що унеможливило доступ до Криму для міжнародних та регіональних правозахисних механізмів на умовах, що  є прийнятними для України та не вважаються порушенням територіальної цілісності України.

Міжнародні та регіональні механізму з моніторингу прав людини мають отримати безумовний та негайний доступ до Криму; вони мають отримати можливість звітувати про результати моніторингу без перешкод або втручання жодної зі сторін.

Повний текст заяви доступний за посиланнями:

  • Українською: http://amnesty.org.ua/nws/rizke-pogirshennya-situatsiyi/
  • Англійською: https://www.amnesty.org/en/documents/eur50/5886/2017/en/

 

Для інформаційних запитів:

Марія Гур’єва

Спеціалістка з медіа та комунікації  Amnesty International в Україні

Моб: +38 067 328 10 38

E-mail: m.guryeva@amnesty.org.ua

 

Новини на цю ж тему

Лідери кримських татар Ільмі Умеров і Ахтем Чийгоз повинні мати право повернутися на батьківщину
28.10.2017
Кримськотатарському громадському діячу Ільмі Умерову присудили два роки колонії за критику російської окупації
28.09.2017
Anna Castanagos
На форумі ЮНЕСКО представниця Amnesty розповіла про репресії російської окупаційної влади у Криму
20.09.2017
Крим: лідера кримських татар Ахтема Чийгоза засудили до 8 років колонії після несправедливого судового процесу
11.09.2017
Переслідування кримських татар за одиночні пікети в Криму демонструє тотальне неприйняття інакомислення на півострові
14.08.2017