Новини

Зупинимо патологізацію трансгендерності у всьому світі!

21 жовтня, у Міжнародний день боротьби з патологізацією трансгендерності, Amnesty International закликає припинити ставлення до iдентичностей трансгендерних людей як до проявів психічного розладу.

Зараз ВОЗ готує оновлене видання МКХ-11 (Міжнародної класифікації хвороб 11-го перегляду). Amnesty International вітає пропозицію щодо створення нової категорії «Гендерна неконґруентність у підлітковому/дорослому віці» у новому розділі «Стани, пов’язані з сексуальним здоров’ям». Такі зміни, якщо їх буде прийнято, виключать з класифікації діагнози «Транссексуалізм» та «Розлад гендерної ідентичностi», що визначаються як психічні та поведінкові розлади, знімуть стигму з трансгендерних людей, позитивно вплинуть на реалізацію їхніх прав людини, і водночас забезпечать збереження доступу до необхідних медичних послуг, пов’язаних з трансгендерним переходом.

Amnesty International рекомендує ВОЗ iмплементувати цю пропозицію. Ми також закликаємо, щоб ВОЗ активно включала трансгендерні та правозахиснi організації у процес реформування МКХ та інформувала їх про його стадії та результати.

Незважаючи на те, що процес перегляду МКХ триває, кілька країн у всьому світі вже вжили заходів для депатологізації трансгендерних ідентичностей, зменшення кількості бар’єрів у доступі до необхідних медичних послуг та юридичного визнання гендерної ідентичності. У 2012 році Аргентина прийняла перший у світі закон про гендерну ідентичність, який не містить вимог проходження медичних втручань. Подібні закони були прийняті у Колумбії, Данії, Ірландії, Мальті та Норвегії. Також, у 2014 році, Верховний суд Індії визнав право громадян «самостійно визначати свій гендер», однак поки що немає законодавчої бази для імплементації цього рішення.

Зовсім нещодавно Греція прийняла закон, згідно якого трансгендерні люди можуть змінювати документи, що посвідчують особу, без вимоги отримання медичних діагнозів чи проходження обстежень. Прийняття цього закону стало кроком уперед, хоча вiн містить деякі обмеження, які перешкоджають певним групам отримати юридичне визнання гендерної ідентичності, і все ще вимагає обстеження та діагнозу для підлітків вiком від 15 до 16 років.

Amnesty International закликає припинити патологізацію трансгендерних ідентичностей у всьому світі. Розробляючи нові закони та політики, що впливають на життя транс людей, зокрема на юридичне визнання гендеру, держави повинні гарантувати повагу до прав людини. Amnesty International зараз підтримує трансгендерного правозахисника Сакриса Купілу у його заклику до Фінляндії зробити процедуру визнання гендерної ідентичності швидкою, доступною та прозорою — зокрема, скасувавши вимогу отримання психіатричного діагнозу. Приєднуйтеся до нашої кампанії тут.

Передумови

Трансгендери або трансгендернi люди — це особи, чиє гендерне самовираження та / або гендерна ідентичність відмінні від звичних очікувань суспільства від людей тої чи іншої статі, приписаної їм після народження. Трансгендерні люди, виходячи зі своїх потреб, можуть бажати або не бажати пройти деякі або всі можливі медичні втручання, пов’язані зі зміною гендеру.

За інформацією Transgender Europe, лише у Європі 35 держав вимагають від трансгендерних людей встановлення психіатричного діагнозу для отримання доступу до юридичного визнання гендеру. Amnesty International задокументувала численні порушення прав людини, спричинені цією та іншими вимогами до людей, що прагнуть юридичного визнання своєї гендерної ідентичності.

Всесвітня організація фахівців у сфері здоров’я трансгендерів (WPATH) закликала припинити патологізацію трансгендерності у всьому світі, зазначивши, що патологізація «гендерних особливостей та ідентичностей посилює стигму, сприяє поширенню упереджень та дискримінації, робить трансгендерних людей більш уразливими до соціальної та правової маргіналізації та відторгнення, а також підвищує ризики для психічного та фізичного благополуччя». Спеціальний доповідач ООН з питань права на здоров’я заявив у 2017 році, що «хоча багато людей вважають ці діагностичні категорії корисними для отримання доступу до послуг та кращого розуміння свого психічного здоров’я, інші вважають їх непотрібними та стигматизуючими… Патологізація лесбійок, геїв, бісексуальних трансгендерних та інтерсекс людей дорівнює їхні ідентичності до хвороб. Це водночас стигма та дискримінація».

У Фінляндії встановлення психіатричного діагнозу обов’язкове і для отримання доступу до медичних втручань, пов’язаних із трансгендерним переходом, і для зміни позначки про стать у документах, що посвідчують особу. Процес діагностики може тривати кілька років. Щоб отримати юридичне визнання гендеру та доступ до необхідних медичних послуг, людина повинна мати діагноз «Транссексуалізм». Інші діагнози не дають доступу до медичних втручань або до юридичного визнання гендеру. Зокрема, трансгендерам, які не вписуються у бінарний поділ на чоловіків і жінок, діагностують не «Транссексуалізм», а «Інші гендерні розлади», таким чином позбавляючи їх доступу до юридичного визнання гендеру.

Після отримання діагнозу людина повинна пройти так звану «перевірку реальним життям» — тест, який був підданий критиці комітетом CEDAW (Комітет ООН з ліквідації всіх форм дискримінації жінок) за пропаганду стереотипних гендерних ролей. Під час цієї «перевірки» люди мають продемонструвати, що вони живуть у відповідності з обраною гендерною ідентичністю протягом одного року. Ще однією вимогою є стерилізація, яка вимагає від трансгендерних людей пройти інвазивне медичне втручання — іноді проти їхнього бажання — лише для того, щоб отримати доступ до юридичного визнання гендерної ідентичності.

У квітні 2017 року Європейський суд з прав людини визнав, що вимога стерилізації для юридичного визнання гендерної ідентичності є порушенням прав людини.

Новини на цю ж тему

Греція: голосування за юридичне визнання гендеру – крок вперед у боротьбі за права трансгендерів
12.10.2017