Документи по Україні

Відкритий лист новообраним народним депутатам Верховної Ради України щодо виконання зобов’язань у галузі прав людини

Відкритий лист новообраним народним депутатам Верховної Ради України

щодо виконання зобов’язань у галузі прав людини

1 грудня 2014

З моменту відкриття першої сесії нової Верховної Ради України у Вас з’являється можливість протягом 5 років насправді змінити Вашу країну. Занадто довго парламенти, що змінювали один одного, були неспроможні належним чином подолати проблему порушення прав своїх громадян.

За 23 роки, що минули після здобуття незалежності, Україна досягла певного прогресу на шляху утвердження верховенства права та вдосконалення свого законодавства, проте держава знаходиться дуже далеко від того, щоб дотриматися найбільш базових обіцянок у сфері прав людини, які були, поміж іншим, надані під час вступу України до Ради Європи у 1995 році. Це яскраво продемонстрували події минулої зими.

Ситуація в Україні також ускладняється міжнародним збройним конфліктом на сході країни та анексією Кримського півострова Російською Федерацією.

Проте вищезгаданий конфлікт не може бути виправдання для зволікання з реформами, особливо з тими, які дозволять суттєво покращити ситуацію з правами людини в Україні.

Amnesty International закликає Верховну Раду України негайно вжити заходів для подолання викладених нижче проблем та почати реально виконувати міжнародні зобов’язання, які Україна взяла на себе.

І. Катування та інші види жорстокого поводження з боку правоохоронних оргнів

Тисячі людей в Україні щороку стають жертвами зловживань працівників правоохоронних органів. Ці зловживання варіюються від образ на расовому ґрунті, здирництва, до катувань та інших видів жорстокого поводження, а також смертей в відділеннях міліції. Три роки потому, як Amnesty International презентувала свою доповідь «За відсутності складу злочину: ціна безкарності працівників правоохоронних органів в Україні» у жовтні 2011 року, ми продовжуємо отримувати повідомлення про катування та інші види жорстокого поводження від тих, хто страждає від безкарних порушень з боку співробітників міліції.

Лише під час Євромайдану Amnesty International задокументувала численні випадки порушень прав людини з боку правоохоронців, зокрема порушення права на свободу мирних зібрань, часте надмірне застосування сили з боку співробітників правоохоронних органів, переслідування тих, хто насмілювався скаржитися, катування і жорстоке поводження, випадки незаконних затримань, а також розстріл беззбройних протестуючих. За рік, що минув з моменту перших порушень, немає суттєвого прогресу у розслідуванні цих резонансних подій.

Нездатність ефективно розслідувати заяви про такі порушення та притягувати винних правоохоронців до відповідальності призводить до створення атмосфери безкарності, що підриває принцип, відповідно до якого жоден, включаючи працівників міліції, не може стояти понад законом, і, відповідно, залишає жертв без ефективних засобів правового захисту і належних компенсацій.

Amnesty International вважає, що поширена безкарність є результатом хронічної нездатності системи забезпечити незалежне, неупереджене та ефективне розслідування зловживань і притягнення до відповідальності працівників правоохоронних органів, які підозрюються у застосуванні катувань та жорстокого поводження. Хоча органи прокуратури є структурно незалежними, прокуратура не є функціонально незалежним або неупередженим органом: розслідуючи кримінальні справи, прокурори та міліціонери дуже часто підтримують тісні особисті зв’язки, а також мають спільні цілі – зниження рівня злочинності, і тому прокурори неохоче розслідують скарги на дії своїх, фактично, колег.

У Конвенція ООН проти катувань зазначено, що заяви про катування повинні бути оперативно і неупереджено розслідувані компетентними органами, а Європейський суд з прав людини визнав у великій кількості справ проти України, що звинувачення у катуваннях не були адекватно розслідувані. Також у багатьох справах зазначено, що Україна має вжити негайних заходів, щоб вирішити проблему неефективного розслідування скарг про катування з боку працівників міліції. Наприклад, справи Захаркін проти України, Самардак проти України, Бочаров проти України.

Для того, щоб виконати вимоги Конвенції проти катувань та вказівки Європейського суду з прав людини, та, не в останню чергу, щоб захистити права своїх громадян, Україна повинна створити незалежну структуру, повністю наділену повноваженнями та ресурсами, зацікавлену в об’єктивному розслідуванні всіх заяв про порушення прав людини співробітниками правоохоронних органів, у тому числі й міліцією.

Можливість створити таку структуру в Парламенту вже є. Стаття 216 нового Кримінального процесуального кодексу передбачає створення Державного бюро розслідувань, яке, зокрема, буде розслідувати злочини, скоєні працівниками правоохоронних органів. Народні депутати повинні забезпечити, щоб Державне бюро розслідувань було створене таким чином, щоб воно могло здійснювати неупереджене та об’єктивне розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів, повністю виключаючи конфлікт інтересів при розслідуванні порушень. Це може бути досягнуто шляхом створення в рамках Бюро механізму з розслідування скарг на порушення з боку працівників правоохоронних органів, незалежного в своїй діяльності, ефективність роботи якого б оцінювалась окремо і виключно з точки зору розкриття злочинів, вчинених правоохоронцями, та забезпечення притягнення винних до відповідальності.

Україна повинна також провести радикальну реформу правоохоронних органів для забезпечення кращої внутрішньої підзвітності окремих співробітників міліції та правоохоронних органів в цілому.

Рекомендації:

  • Взяти на себе відповідальність за забезпечення ретельного, оперативного та об’єктивного розслідування усіх порушень прав людини, які мали місце під час Євромайдану, та вжити усіх необхідних заходів для уможливлення такого розслідування;
  • Верховна Рада Україні повинна впершочерговому порядку розробити законодавчу базу для створення незалежного механізму длярозслідування усіх заяв про порушенняправлюдиниспівробітниками правоохоронних органів, у тому числі міліціонерами, врамкахДержавного бюро розслідувань.

Такий механізм:

  • повинен дотримуватися п’яти принципів — незалежності, ретельності, оперативності, громадського контролю та залучення потерпілих;
  • не повинен мати жодних ієрархічних або організаційних зв’язків з та функціонувати цілком незалежно від інших правоохоронних органів;
  • повинен мати адекватне фінансове та кадрове забезпечення, включаючи склад власних незалежних експертів-слідчих, а також керівництво, яке є компетентним, досвідченим, незалежним, об’єктивним;
  • повинен мати завданням розслідувати усі заяви про серйозні порушення прав людини з боку працівників правоохоронних органів, включаючи смерть під час утримання під вартою, катування та інші види жорстокого поводження і прояви расової дискримінації, а також порушувати розслідування за власною ініціативою за відсутності конкретних скарг;
  • повинен мати усі необхідні повноваження, включаючи право мати доступ до приміщень відділень міліції або інших відповідних місць, а також право викликати свідків та вимагати пред’явлення необхідних матеріалів та документів;
  • має направляти справи до прокуратури та (або) внутрішніх дисциплінарних комісій, в залежності від ситуації;
  • має рекомендувати вжиття відповідних заходів щодо системи роботи міліції взагалі.
  • діяти на основі принципу публічності результатів та методів розслідування кожної зі справ
  • Верховна Рада України повинна внестизміни до статті127 Кримінального кодексу України, щобвонаточно та коректно відображалавсіелементивизначення «катування», викладеного у статті 1 Конвенції ООН проти катувань.
  • Народні депутати повинні публічноінедвозначнозасуджувати катування та іншівиди жорстокого поводження.

ІІ. ПОРУШЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА ТА ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ В ЗОНІ АТО

Amnesty International звертає увагу на грубі порушення міжнародних правозахисних стандартів та положень міжнародного гуманітарного права в умовах конфлікту на сході. Порушення, які є воєнними злочинами чи можуть являти собою такі, а саме викрадення, примусові зникнення, катування та інші види жорстокого поводження, позасудові страти, невибіркові обстріли та інші порушення, вчиняються всіма сторонами конфлікту, зокрема, і про-київськими силами. Такі порушення не можуть залишатися безкарними, оскільки це буде лише поглиблювати конфлікт. Україна повинна забезпечити, що всі її сили суворо дотримуються правил війни.

Рекомендації

  • Негайно розглянути питання про порушення положень міжнародного гуманітарного права на території проведення АТО та вжити заходів для проведення ретельного розслідування таких фактів;

ü Ратифікувати Міжнародну конвенцію про захист усіх осіб від насильницьких зникнень.

ІІІ. МІЖНАРОДНЕ ПРАВОСУДДЯ

Під час представлення національної доповіді в рамках Універсального періодичного огляду 24 жовтня 2012 року представники українського уряду зазначили, що Україна, як і раніше, розділяє ідею створення Міжнародного кримінального суду. Однак, не було вжито заходів, щоб внести необхідні зміни до законодавства для ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду та Угоди про привілеї та імунітети, до яких Україна приєдналася ще 20 січня 2000 і 29 січня 2007 року відповідно.

Попередня Верховна Рада України визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року. Проте так і не внесла зміни до законодавства, щоб уможливити ратифікацію Римського Статуту.

Рекомендації:

  • Негайно внести до Конституції України усінеобхіднізміни, щобратифікувати Римськийстатут Міжнародного кримінального суду, ірозробити відповідне законодавства для імплементації Римського статуту таУгодипро привілеї та імунітети;
  • Звернутися до Міжнародного кримінального суду з проханням продовжити юрисдикцію Суду з 22 лютого 2014 року до моменту ратифікації Римського статуту.

ПІДСУМКИ

В даному документі вказані лише деякі сфери, які викликають суттєві занепокоєння в Amnesty International.

Amnesty International закликає народних депутатів забезпечити, щоб міжнародні правозахисні зобов’язання України були враховані у всьому законодавстві України.

Amnesty International очікує, що новий парламент буде діяти в дусі прав людини і свобод та прагнутиме, щоб кожна людина в Україні користувалася усіма правами, закріпленими у Загальній декларації прав людини та інших міжнародних правозахисних стандартах.

Також ми наголошуємо, що готові до співпраці з народними обранцями.

З повагою,

Тетяна Мазур,

Виконавчий директор Amnesty International в Україні

Завантажити лист у форматі doc. — OpenLetter_New Verkhovna Rada_AmnestyInternational_01122014