Новини

Узбекистан: Щупальця масового спостереження поширюються за кордони

Узбецький уряд проводить незаконне спостереження за своїми громадянами і посилює атмосферу страху і невпевненості для узбекистанських людей в Європі, — повідомили Amnesty International в новій доповіді, оприлюдненій в сьогоднішньому звіті.

«Ми Знайдемо Вас, Будь-де» (We Will Find You, Anywhere) розглядає вплив незаконного державного нагляду за життями семи узбецьких людей, які проживають в межах і за межами країни. Серед справ є історія про біженця, що проживає в Швеції, і чиє листування з членами сім’ї вдома спостерігалось, і також журналістки змушеної втекти до Франції після того, як її спостерігали секретні служби.

«Цей звіт демонструє далекосяжні наслідки масового спостереження не тільки для прав людини тих, хто перебуває в Узбекистані, але і узбекистанських людей в Європі», — сказав Джошуа Франко, дослідник з технологій і прав людини в Amnesty International.

«В Узбекистані, влада створила атмосферу підозрілості, де спостереження, або його очікувана загроза стало постійним фактом життя правозахисників, журналістів та політичних активістів.

Але навіть за межами країни, наслідки спостереження гостро відчуваються. Цей страх розділює сім’ї, в яких біженці занадто налякані, щоб зв’язатися зі своїми близькими вдома через можливість наразити їх на небезпеку», — додав він.

У доповіді задокументовано випадок з Дильшодом (не його справжнє ім’я) активістом в узбецькій політичній опозиції і біженцем, що живе в Швеції. Члени сім’ї Дільшода більше не готові підтримувати з ним контакт після того, як незабаром після розмови з ним по телефону їх відвідала поліція.

Його вмираюча тітка навіть отримала візит таємних посадових осіб служби після телефонної розмови зі своїм племінником.

Дільшод сказав Amnesty International: «Якщо ми дзвонимо нашим родичам, друзям та сім’ям, ми знаємо, що нас прослуховують. І ми [знаходячись в Швеції] не потрапимо під тиск чи проблеми, але якщо ми їм дзвонимо, то в них будуть труднощі».

В Узбекистані це звичайна практика для влади переслідувати та погрожувати сім’ям, як засіб тиску на них, щоб роздобути інформацію про підозрюваних.

Наприкінці 2014 року скриньку електронної пошти Галіми Бухарбаевої, узбецької редакторки незалежної платформи новин Uznews.net, що базується в Берліні, було зламано хакерами. Коли вміст її приватних листів було розміщено на узбецьких веб-сайтах, місцеві журналісти, з якими вона таємно працювала, були викриті і поставлені під загрозу.

Одна з таких журналістів, Гуласал Камолова, була змушена втекти з Узбекистану в 2015 році після отримання погроз. Вона живе у Франції протягом останніх 11 місяців, і протягом цього часу жодного разу не зв’язувалася зі своєю сім’єю. Перед втечею зі свої батьківщини, співробітник секретної служби сказав їй: «Де б ви не були, ми знайдемо вас, будь-де».

Гуласал Камолова сказала Amnesty International: «Я насправді не боюся. Мені немає чого втрачати, крім моєї роботи, і моя робота — тут. Я думаю, що це моя відповідь на всі ці загрози і переслідування з боку спецслужб Узбекистану. Я не боюся цього, але я знаю, що вони присутні тут. Я не відчуваю себе в безпеці, але я не боюся».

Камолова і інші журналісти мали не тільки покинути Узбекистан після злому електронної пошти в Берліні, але зрештою ще були змушені закрити Uznews.net — сайт, де вони працювали.

В іншому випадку, який описаний в доповіді, правозахисник Дмитро Тихонов був змушений покинути країну після того, як його особисті дані, що були видобуті зломом, були оприлюднені щоб використовуватись для його звинувачення.

Правові рамки, створені урядом Узбекистану для регулювання спостереження служать лише для полегшення його широкого застосування, всупереч нормам і стандартам прав людини. Ці структури забезпечують уряд прямим доступом до телекомунікаційних даних і гарантують різноманітні види спостереження без правового дозволу.

«Узбецька влада розробила систему, в якій спостереження і очікування спостереження не є винятком, а — нормою», — сказав Джошуа Франко.

«Це середовище постійного страху для узбецьких людей, де кожен телефонний дзвінок, кожне повідомлення і кожен СМС можуть не бути приватними. Обмеження, які це накладає на життя і свободи людей є нестерпними і неприйнятними.

Уряд повинен реформувати свої закони, що регулюють нагляд, і привести їх у відповідність до міжнародних стандартів. Як мінімум, ці реформи повинні забезпечити, що доступ до персональних даних відбувається тільки за судовим ордером на підставі обґрунтованої підозри у кримінальному правопорушенні».

Background

Спостереження в Узбекистані підсилює вже вороже середовище для правозахисників, журналістів, політичних діячів та інших людей в країні. В останні роки Amnesty International зафіксувала серйозні порушення прав людини, включаючи довільні затримання і поширені тортури з боку співробітників правоохоронних сил і спецслужб.

Правозахисники, критики уряду і незалежні журналісти були змушені покинути Узбекистан, щоб уникнути арешту або постійного переслідування і залякування з боку сил безпеки і місцевої влади.

Ті небагато, хто залишився в країні, регулярно спостерігаються співробітниками правоохоронних органів і спецслужб, вдягнених в форму, або в цивільному. Правозахисники і журналісти, як і раніше, викликаються на допит в свої місцеві поліцейські ділянки, знаходяться під домашнім арештом або не допускаються до зустрічей з іноземними дипломатами та делегаціями, та заборонені від участі в мирних демонстраціях. Їх часто побивають і затримують співробітники правоохоронних органів, або люди, які підозрюються в роботі на спецслужби.

Новини на цю ж тему

Заява: Національна поліція повинна невідкладно та ефективно розслідувати напади на ЛГБТКІ активістів(ок), що відбулись під час акцій як у Харкові, так і в інших містах
18.05.2017
Киргизстан: негайно звільнити мирних демонстрантів, затриманих у Бішкеку
22.03.2017
Крим: Різке погіршення ситуації з правами людини на території, закритій від міжнародного спостереження
17.03.2017
Крим: Різке погіршення ситуації з правами людини на території, закритій від міжнародного спостереження
17.03.2017
Казахстан: Влада почала наступ на свободу слова в соціальних мережах
15.02.2017