Новини

Українці засуджують катування та не довіряють українському правосуддю – всеукраїнське опитування

TP icon

Українці в своїй більшості засуджують катування, не довіряють існуючій системі розслідування катувань та виступають за передачу відповідних слідчих повноважень від Генеральної прокуратури до незалежного Державного бюро розслідувань, йдеться у дослідженні громадської думки, опублікованому Amnesty International у Міжнародний день на підтримку жертв катувань.

"Той факт, що кожен третій українець боїться катувань у випадку затримання правоохоронцями, вказує на неспроможність влади захистити права своїх громадян і виконати вимоги міжнародного та національного законодавства "
Тетяна Мазур, директор AI в Україні

“Для України тортури не залишились в середньовіччі, а продовжують застосовуватися представниками держави з майже повною безкарністю. Той факт, що кожен третій українець боїться катувань у випадку затримання правоохоронцями, вказує на неспроможність влади захистити права своїх громадян і виконати вимоги міжнародного та національного законодавства”, — заявила Тетяна Мазур, директор Amnesty International в Україні.

“Результати дослідження показують, що суспільству добре відома проблема безкарності за катування. Генеральна прокуратура продемонструвала свою неефективність в очах українців, яким остогидла корупція та кругова порука в слідчих органах. Творці Державного бюро розслідувань повинні прислухатись до своїх громадян і створити справді ефективний та незалежний орган з розслідування свавілля правоохоронців”.

Детальне дослідження громадської думки з проблематики катувань проводилося в 24 областях України (виключаючи Крим та зону АТО) агентством IFAK Institut за замовленням Amnesty International в Україні у червні 2015 року. Вибірка репрезентує населення України.

“Проаналізувавши результати опитування, можна стверджувати, що в українському суспільстві вже сформований запит на реформування правоохоронних органів в цілому і створення ефективної системи протидії практикам жорстокого поводження з громадянами, зокрема. Примітно й те, що у висуванні подібних вимог владі, наші співгромадяни єдині і незалежно від території свого проживання демонструють схожу потребу в змінах”, — сказав Сергій Говоруха, директор українського офісу міжнародного дослідницького агентства IFAK Institut.

Ставлення до катувань в Україні

За даними опитування дві третини українців вважають, що катування та жорстоке поводження точно або скоріш за все застосовується співробітниками правоохоронних органів, в той час, як тільки на думку 6% такі порушення не мають місця. При цьому майже кожен третій українець напряму чи опосередковано стикався з тортурами, і така ж частка побоюється цих дій щодо себе в разі затримання правоохоронцями.

Серед тих, хто засуджує катування за будь-яких обставин, були 71% українців, однак 27% респондентів частково виправдали застосування катувань у контексті скоєння особливо тяжких злочинів, забезпечення національної безпеки, завдання шкоди інтересам держави та боротьби з тероризмом.

“Україна охоче долучилася до низки міжнародних документів, серед яких Конвенція проти катувань, що накладають абсолютне зобов’язання не допускати катування, в тому числі в непростому контексті боротьби з тероризмом та іншими тяжкими злочинами. Проте ми вимушені з жалем констатувати, що серед українців існує певний ступінь терпимості до катувань. Це тільки доводить наскільки недостатніми є дії влади у попередженні катувань. Це тривожний сигнал, який вимагає від влади продемонструвати безкомпромісну позицію щодо абсолютної заборони катувань”, – сказала Тетяна Мазур, директор Amnesty International в Україні.

З 2005 року Amnesty International документує в Україні широко поширені випадки катувань та жорстокого поводження правоохоронцями при виконанні службових обов’язків.

TorturePoll1

Безкарність за катування в Україні

Дослідження правозахисників показує, що тільки 5% українців вважають, що правоохоронці завжди несуть передбачену законом відповідальність. При цьому 76% вважають, що держава зобов’язана притягувати винних до відповідальності за будь-яких обставин.

Низьку довіру до системи розслідування демонструє те, що 53% вважають Генеральну прокуратуру неефективною в розслідуванні катувань та жорстокого поводження з боку правоохоронців. Серед причин неефективності державних розслідувань суспільство назвало корупцію, кругову поруку, відсутність політичної волі, залежність слідства від прокуратури, недоліки системи МВС, а також некомпетентність слідства.

Більше половини українців вірять, що реформа правоохоронної системи дозволить змінити ситуацію з катуваннями, а 65% виступають за створення Державного бюро розслідувань в якості органу для розслідування правопорушень, скоєних правоохоронцями.

21 травня 2015 український парламент ухвалив у першому читанні законопроект про Державне бюро розслідувань, в компетенцію якого має входити розслідування, серед іншого, злочинів співробітників правоохоронних органів.

TorturePoll6

 

Свавілля під час Євромайдану

Примітно, що 73% респондентів вважають, що правоохоронці застосовували надмірну силу під час Євромайдану, а 53% вважають, що під час протестів мали місце катування з боку правоохоронців. Кожен другий українець не бачить змін у ситуації зі свавіллям стражів закону через рік після подій Євромайдану.

У своїх звітах Amnesty International фіксувала застосування надмірної сили, а також катувань та жорстокого поводження, з боку правоохоронців у контексті подій Євромайдану. У той час, коли наразі тільки двоє правоохоронців були покарані, організація констатує систематичну нездатність влади України розслідувати незаконні дії співробітників силових структур під час протестів у Києві і нездатність відновити справедливість для жертв.

TorturePoll3

Терпимість до воєнних злочинів

48% опитаних вважають катування то жорстоке поводження щодо сепаратистів в ході АТО недопустимим, однак 38% виправдовують такі дії в окремих випадках. Примітно, що проти катувань поза контексту АТО виступає 71% українців.

Дослідники Amnesty International задокументували катування та інші воєнні злочини на сході України, що були скоєні обома сторонами конфлікту. Катування заборонені законами та звичаями війни, закріпленими в Женевських конвенціях, і є воєнними злочинами.

“Попри міф, який озвучується деякими українськими політиками, що на війні немає законів, в ході збройного конфлікту на сході України застосовується міжнародне гуманітарне право, яке забороняє катування та інші воєнні злочини. Влада має переслідувати винних за ці злочини. Україна також повинна ратифікувати Римський статуту Міжнародного кримінального суду та поширити юрисдикцію Суду ретроспективно на період від початку конфлікту до ратифікації”, — сказала Тетяна Мазур, директор Amnesty International в Україні.

Очевидну недовіру до бажання або спроможності держави розслідувати воєнні злочини на Донбасі продемонстрували 73% українців, які виступають за залучення Міжнародного кримінального суду.

Міжнародний кримінальний суд має юрисдикцію розслідувати, поміж іншого, катування та інші воєнні злочини. Україна підписала, але не ратифікувала установчий документ Суду — Римський статут.

TorturePoll7

Детальні результати опитування:

Новини на цю ж тему

227293_mirsobir_khamidkariev_2-003z
Узбекистан: російська влада причетна до примусового повернення сотень шукачів притулку та мігрантів, які після цього піддаються тортурам
21.04.2016
PRAVA-PONAD-USE
Україна: Вбивство адвоката — удар по справедливості
26.03.2016
Savchenko
Росія: Савченко визнали винною за підсумками судового процесу, що відбувався зі значними порушеннями
26.03.2016
Kaz
Казахстан: жодної справедливості для жертв тортур
03.03.2016
A picture taken on September 5, 2011 shows the International Criminal Court's building (ICC) in The Hague where Ruto, seen as a potential presidential candidate in 2012, Kosgey and radio executive Joshua arap Sang will appear for a hearing. Judges must now decide whether there is sufficient evidence to put Ruto, 44, Kosgey, 64, and Sang, 35, on trial for their alleged roles in the post-poll violence in Kenya in which over 1,100 people died. The three senior Kenyan leaders face charges of crimes against humanity including murder, forcible transfer and persecution before the court in The Hague.   AFP PHOTO / VINCENT JANNINK (Photo credit should read VINCENT JANNINK/AFP/Getty Images)
Кот-д’Івуар: розгляд справи у Міжнародному кримінальному суді — остання надія жертв конфлікту
28.01.2016