Новини

Сребрениця: Відсутність правосуддя та правди для жертв геноциду та їх родин

Жінка на похоронах 138 нещодавно ідентифікованих жертв різанини у Сребрениці, 11 липня 2015 (с.) Matej Divizna/Getty Images

Тисячам сімей жертв геноциду в Сребрениці досі відмовляють у справедливості, істині та компенсаціях, заявила Amnesty International з нагоди 20-ї річниці різанини, що призвела до смертей 8000 людей.

"Через два десятиліття після того, як світ закрив очі на найстрашніший злочин, що був скоєний на території Європи з 1945 року, сім'ї жертв геноциду в Сребрениці досі очікують на справедливість "
Джон Дальхузен, директор AI у Європі

«Через два десятиліття після того, як світ закрив очі на найстрашніший злочин, що був скоєний на території Європи з 1945 року, сім’ї жертв геноциду в Сребрениці досі очікують на справедливість», — сказав Джон Дальхузен, директор Amnesty International по Європі та Центральній Азії.

«Потреба, щоб усі органи влади у Боснії і Герцеговині визнали і спокутали ці злочини, не зникає з часом, а залишається актуальною як ніколи. Чим довше винні залишаються безкарними, а мертві лежать у братських могилах, тим довше буде гноїтися ця болюча рана, розпалюючи небезпечні етнічні розбіжності».

Через двадцять років після того, як сили боснійських сербів здійснили наступ на анклав Сребрениці, передбачений ООН в якості “безпечної зони”, і стратили тисячі чоловіків і хлопчиків із числа боснійських мусульман (босняків), доля і місцезнаходження більш ніж 1000 осіб залишається невідомою.

Тіла майже 7000 жертв геноциду в Сребрениці були ексгумовані, упізнані і поховані. Серед них була 421 дитина, одна з них новонароджена, та 94-річна жінка. Вилучення та ідентифікація близько 1000 останків триває.

У цілому, понад 8000 осіб з усієї країни вважаються «зниклими безвісти» з тих пір, як у 1995 році закінчилася війна, проте фінансування національного інституту зниклих безвісти скорочується з кожним роком. Закон про зниклих безвісти так і не був повністю реалізований, залишивши сім’ї тих, хто зник безвісти, без компенсацій. Досі не створено фонд для підтримки сімей зниклих безвісти, незважаючи на закон, який було прийнято у 2004 році.

В офіційній риториці та у законах геноцид не визнається, навіть шкільні програми не містять згадок про злочини у Сребрениці. У процесі примирення немає прогресу, а внутрішні етнічні розділи зберігаються.

Незважаючи на процеси у Міжнародному трибуналі щодо колишньої Югославії над головними архітекторами геноциду в Сребрениці — Радованом Караджичем, Ратко Младичем і Слободаном Милошевичем — і на засудження Трибуналом 74 інших, досі зберігається величезна кількість нерозглянутих справ. Судові розгляди про злочини, що є порушеннями міжнародного права, дуже повільно розглядаються у національних судах. Переважна більшість тих, хто підозрюється у скоєнні воєнних злочинів і злочинів проти людяності, залишаються безкарними, знаючи, що без політичної волі вони ніколи не будуть притягнуті до відповідальності.

Хоча Боснія і Герцеговина здійснила позитивні кроки у напрямку збільшення ресурсів для судових переслідувань за військові злочини, фінансування залишається недостатнім, а уряд дуже повільно реалізовує національну стратегію з воєнних злочинів. Потрібно відкрити нові розслідування і судові справи, а свідкам має бути гарантований захист для того, щоб вони не боялися давати свідчення.

«Сребрениця залишається страшним нагадуванням не тільки про здатність людства до порочності, а й про нездатність міжнародного співтовариства запобігти геноциду, що відбувався у всіх на очах», — сказав Джон Дальхузен.
«Двадцять років потому лідери Боснії і Герцеговини відмовляються визнати, де поховані тіла — буквально і метафорично. Потрібно без зволікання вжити ефективних заходів, щоб полегшити страждання тих, хто ще чекає на правду і справедливість. Без відповідальності, правосуддя та компенсацій стійкого примирення досягнуто не буде».

Російське вето резолюції по Сребрениці — «образа пам’яті загиблих»

9 липня 2015 Amnesty International заявила, що вето, накладене Росією на резолюцію Ради безпеки ООН по геноциду в Сребрениці, є публічною образою родичів жертв різанини і серйозно ускладнить спроби досягти примирення між громадами Боснії і Герцеговини.

«Вбивство більше 8000 мусульманських чоловіків і хлопчиків у Сребрениці в липні 1995 року виявило трагічні помилки в реакції ООН на війну в Боснії. І те що через двадцять років Рада безпеки ООН не визнала ці вбивства геноцидом — це образа пам’яті загиблих», — заявив Джон Дальхузен, директор Amnesty International по Європі та Середній Азії.

«Резолюція була присвячена не тільки визнанням подій у Сребрениці геноцидом. У ній також визнавалася необхідність невідкладно забезпечити справедливість для жертв і довгострокову допомогу постраждалим, в тому числі жертвам сексуального насильства, а також з’ясувати долі і місцезнаходження більше 8000 людей, які досі вважаються зниклими безвісти на тій війні ».

«Ми вітаємо те, що Великобританія, яка очолювала обговорення проекту резолюції, та інші члени Ради безпеки, які підтримали її текст, зайняли тверду позицію щодо необхідності визнати події двадцятирічної давності в Сребрениці геноцидом. Це є необхідною умовою для примирення, а заперечення геноциду зраджує пам’ять жертв і посилює страждання їхніх родичів », — підкреслив Джон Дальхузен.

Новини на цю ж тему

Ільдар Дадін: «Вранці і на вечірній перевірці фельдшери чують крики побитих»
01.03.2017
Безкоштовний email-курс “Міжнародний кримінальний суд: Q&A”
17.01.2017
Росія: Закон про «іноземних агентів» за чотири роки скував некомерційні організації і позбавив їх голосу
18.11.2016
Росія: Рішення Володимира Путіна відмовитися від ратифікації Римського статуту є ударом по міжнародному правосуддю
17.11.2016
Росія: Московське представництво Amnesty International опечатано
02.11.2016