Новини

Смертна кара: 10 запитань щодо вищої міри покарання

Чи може застосування смертної кари попередити вчинення нових злочинів? Чи дає вона жертвам цих злочинів відчуття розплати? Чи існує гуманний спосіб здійснення страти?

10 типових запитань до Amnesty International щодо вищої міри покарання допоможуть Вам розібратися в цих питаннях.

1. Чому Amnesty International виступає проти смертної кари?

Смертна кара порушує основне право людини – право на життя. Це вкрай жорстоке, нелюдське та принизливе покарання.

Смертна кара є проявом дискримінації. Часто її застосовують по відношенню до найбільш вразливих членів суспільства, в тому числі бідняків, етнічних та релігійних меншин та людей з розумовими розладами. Деякі представники влади за допомогою смертної кари змушують мовчати своїх конкурентів. У країнах з недосконалими судовими системами, де несправедливий суд є досить розповсюдженим явищем, завжди є ризик того, що стратити можуть невинну людину.

Здійснення смертної кари є остаточним. Якщо було допущено помилку, її не можна виправити. Невинну людину можна звільнити з в’язниці, якщо виявиться, що вона не вчиняла злочин, проте смертна кара зворотної сили не має.

2. Невже жертви тяжких злочинів та їх рідні не мають право на розплату?

Звичайно, мають. Втративши кохану людину, будь-хто має право на те, щоб в рамках справедливого судового розгляду вбивцю було притягнуто до відповідальності без застосування смертної кари. Виступаючи проти смертної кари, ми не намагаємось применшувати значення злочину або закривати на нього очі. Але, як стверджують члени родин, що втратили рідних людей, смертна кара насправді не полегшує їх страждання. Навпаки, від цього ще більше страждають родини засуджених.

«Помста – це не вихід. Ще одна смерть не допоможе, вихід лиш в тому, щоб ставати менш жорстокими», – сказала Марі Денс (Marie Deans), чию невістку було вбито у 1972 році.

3. Якщо Ви вбиваєте когось, чи не заслуговуєте Ви померти разом з ним – «око за око»?

Ні. Страта людини, яка вчинила вбивство, буде помстою, а не правосуддям.

Страта – або ж загроза страти – є проявом надзвичайної фізичної та психологічної жорстокості. Суспільство, що призначає злочинцям смертну кару, по суті вчиняє той самий злочин, за яких їх було засуджено.

4. Чи може застосування смертної кари попередити вчинення нових злочинів?

Згідно з проведеним дослідженнями – ні. Немає достовірних доказів того, що застосування смертної кари більше утримує людей від вчинення злочину, аніж тюремне ув’язнення. Фактично у країнах, де була відмінена смертна кара, не спостерігалося зростання рівня злочинності. У деяких випадках спостерігалося навіть скорочення рівня злочинності. У Канаді у 2008 році кількість вбивств була більш ніж удвічі меншою у порівнянні з 1976 роком, коли там була відмінена смертна кара.

5. А якщо говорити про застосування смертної кари по відношенню до терористів?

Часто уряди застосовують смертну кару після того, як відбулися якісь жорстокі замахи, щоб показати, що вони роблять щось для захисту національної безпеки. Однак не схоже, щоб погрози найвищої міри покарання могли зупинити чоловіків та жінок, готових померти за свої переконання – наприклад, терористів-смертників. Навпаки вони стануть святими мучениками, пам’ять про яких буде лише надихати інших учасників таких організацій.

Є висока ймовірність того, що людей, звинувачених у «тероризмі», буде засуджено до смертної кари. Багато вироків базуються на “зізнаннях”, отриманих під тортурами. У деяких випадках суди спеціальної юрисдикції або військові суди, які дотримуються принципу боротьби з тероризмом, засуджували цивільних до смертної кари, тим самим підриваючи міжнародні стандарти.

«[Смертна кара] – це дешевий спосіб для політичних діячів зробити вигляд перед сповненими страху виборцями, що вони щось роблять для боротьби зі злочинами», – сказав Жан ван Руєн (Jan van Rooyen), професор права з Південно-Африканської Республіки.

6. Чи не краще стратити людину, аніж пожиттєво тримати її під арештом?

Щодня чоловіки, жінки і навіть діти чекають на виконання вироку у камері смертників. Яким би не був злочин, відповідальні вони за його вчинення або невинні, система правосуддя, що ставить покарання вище можливого відновлення у правах, вирішує їх долю. Поки ув’язнений живий, він може сподіватися на реабілітацію або навіть виправдання, якщо згодом буде доведена його невинуватість.

7. Чи існує гуманний і безболісний спосіб здійснення страти?

 Будь-яка форма страти є негуманною. Часто летальну ін’єкцію розглядають як більш гуманний спосіб, адже, щонайменше на перший погляд, він здається менш абсурдним та варварським, ніж такі форми страти, як відсікання голови, страта на електричному стільці, отруєння газом та страта через повішення.

Але слід розглядати «гуманний» спосіб вбивства з точки зору його призначення – це спроба страчувати людей у формі, більш прийнятній для громадськості, від імені якої і здійснюються страти, а також зменшити відповідальність влади за вчинення цих вбивств.

8. Яке діло Amnesty, якщо певні суспільства хочуть застосовувати смертну кару?

Права людини – включаючи основне право на життя – є загальними і були схвалені більшістю країн світу. Наш заклик відмінити смертну кару відповідає принципам милосердя, співчуття та прощення, характерним для всіх світових релігій. На сьогодні 140 країн де-юре або де-факто відмінили застосування смертної кари, і це говорить про те, що відміну смертної кари підтримують представники різних культур та громад майже з усіх куточків світу.

9. Якщо громадськість виступає за застосування смертної кари?

Активна підтримка смертної кари з боку суспільства часто нерозривно пов’язана з недостатньою поінформованістю щодо неї – дуже часто вона ґрунтується на помилковому переконанні, що це призведе до скорочення рівня злочинності. Багато урядів підтримують цю неправильну думку незважаючи на її безпідставність. Основні фактори, за якими визначається застосування смертної кари, часто важко зрозуміти. Вони не виключають ризик страти невинної людини, несправедливий судовий розгляд та дискримінаційний характер смертної кари – все, що могло б надати більш достовірну інформацію стосовно найвищої міри покарання.

Ми вважаємо, що влада має бути відкрита до такої інформації та поважати права людини, займаючись просвітництвом суспільства.

Проте рішення про страту не може бути прийнято громадською думкою. Уряд має взяти ініціативу в свої руки.

10. Чи можна говорити про перемогу у боротьбі за відміну смертної кари?

Так. Сьогодні дві третини країн світу або цілковито відмінили смертну кару, або фактично більше її не застосовують. Незважаючи на декілька випадків повернення до смертної кари, їх треба розглядати на фоні чіткої світової тенденції до відміни найвищої міри покарання. Тільки у 2015 році Фіджі, Мадагаскар та Суринам раз і назавжди відмовилися від смертної кари. Буркіна-Фасо, Монголія та Південна Корея вже на шляху до цього. В Європі фактично ніде не застосовується смертна кара. А США, які історично були проти її відміни, повільно змінюють свою позицію.

Протест активістів Amnesty у Тайвані проти довготривалого застосування смертної кари. © Amnesty International HK

Протест активістів Amnesty у Тайвані проти довготривалого застосування смертної кари. © Amnesty International HK

Новини на цю ж тему

В Єгипті 7 ув’язненим, яких катували під вартою, загрожує смертна кара
23.06.2017
Білорусь продовжує ігнорувати заклики до скасування смертної кари
07.06.2017
Китай – світовий лідер за кількістю страт у 2016 році
10.04.2017
Cмертна кара у 2016 році: факти та цифри
10.04.2017
Білорусь: Amnesty International висловлює співчуття щодо страти Сергія Іванова
12.05.2016
1 хв
та регулярно отримуйте інформацію про права людиини в Україні та світі
3 хв
Стати прихильником
приєднуйтесь до найбільшого правозахисного руху у світі