Новини

Річна доповідь 2016/2017: Російська Федерація

Голова держави: Володимир Путін

Голова уряду: Дмитро Медведєв

У 2016 році посилилися обмеження прав на свободу вираження поглядів, об’єднань і мирних зібрань. Продовжилися переслідування учасників антиурядових акцій протесту на Болотній площі, що викликає занепокоєнність дотриманням стандартів справедливого суду. Відбувається кримінальне переслідування або накладення штрафів на правозахисників у зв’язку з їхньою діяльністю. Було відкрито перше кримінальне провадження через недотримання закону про «іноземних агентів». Низці осіб було висунуто обвинувачення на підставі анти-екстремістського законодавства за критику державної політики та публічну демонстрацію або зберігання матеріалів, що вважаються екстремістськими. Також з’являлися повідомлення про катування та інші види жорстокого поводження в пенітенціарних установах, в той час як життя ув’язнених піддавалося ризику через відсутність належного медичного обслуговування у місцях позбавлення волі. Надалі з’являються заяви про серйозні порушення прав людини в рамках операцій із забезпечення безпеки на Північному Кавказі.

Люди, які критикують владу в Чечні, зіткнулися з фізичними нападами зі сторони недержавних суб’єктів, а також із переслідуваннями, а правозахисники з регіону піддавалися переслідуванням з боку недержавних суб’єктів. Росія зіткнулася з міжнародною критикою у зв’язку зі звинуваченнями у скоєнні її силами воєнних злочинів в Сирії. Міжнародний кримінальний суд (МКС) продовжив попереднє судове розслідування ситуації в Україні, що охоплює злочини, вчинені на сході України та в Криму. Росія не дотримувалася прав осіб, що шукають притулку, та біженців.

ЗАКОНОДАВЧІ, КОНСТИТУЦІЙНІ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ ЗМІНИ

7 липня, були прийняті поправки до анти-екстремістського законодавства, відомі як «Пакет Ярової». Значною мірою поправки суперечили міжнародним зобов’язанням Росії у сфері прав людини, тому що вони забороняли будь-які форми місіонерської діяльності за межами спеціально відведених релігійних установ, зобов’язували постачальників інформаційних технологій зберігати записи всіх розмов  протягом шести місяців і метаданих протягом трьох років, збільшували максимальне покарання за екстремізм від чотирьох до восьми років позбавлення волі, а також збільшували покарання за підбурювання людей до участі в масових заворушеннях з п’яти до 10 років позбавлення волі.

СВОБОДА ЗІБРАНЬ

В березні законодавство щодо публічних зібрань було поширене на «несанкціоновані» кортежі. У серпні ці нові положення були застосовані для переслідування групи фермерів з Кубані на півдні Росії, які їхали в столицю (Москву) приватними автомобілями і тракторами на знак протесту проти захоплення земель сільськогосподарськими холдинговими компаніями. Їхнього лідера, Алексея Волченка, було засуджену до адміністративного арешту на 10 діб за участь в «несанкціонованій» демонстрації після участі в зустрічі фермерів та регіонального заступника Повноважного Представника Президента. Інші учасники зустрічі заплатили штрафи або відбули короткострокові адміністративні затримання.

Чотири особи  досі відбувають покарання за участь в демонстрації на Болотній площі в Москві 6 травня 2012 року, а ще двом особам були висунуті обвинувачення у зв’язку з цими подіями. 5 січня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив, що право Євгенія Фрумкіна на свободу мирних зібрань було порушено і що його було незаконно затримано на 15 діб за «непокору поліції» внаслідок участі у протесті на Болотній Площі. Суд прийшов до висновку, що арешт Євгенія Фрумкіна, його затримання та адміністративне покарання були «надмірно непропорційними» і спрямованими на те, щоб перешкодити йому та іншим брати участь в мітингах протесту або займатися опозиційною політикою.

12 жовтня Дмітрію Бученкову було висунуто обвинувачення за участь в масових заворушеннях і шість пунктів звинувачення за застосування «нелетальної зброї» проти співробітників поліції під час демонстрації на Болотній Площі. Він стверджував, що в той час перебував у Нижньому Новгороді і не брав участі в демонстрації. Він знаходився в ув’язненні від грудня 2015 року і станом на кінець року.

СВОБОДА ОБ’ЄДНАНЬ – ПРАВОЗАХИСНИКИ

Протягом року десятки незалежних неурядових організацій, що отримують іноземне фінансування, були додані до списку «іноземних агентів», в тому числі Міжнародне історико-просвітницьке, правозахисне та благодійне товариство «Меморіал».

Неурядові організації, як і раніше, стикаються з адміністративними штрафами за недотримання законодавства про «іноземних агентів». 24 червня Валентину Череватенко, засновницю і голову Союзу «Жінки Дону» поінформували про порушені проти неї кримінальні справи за «систематичне ухилення від виконання обов’язків, покладених законом про некомерційні організації, що виконують функції іноземного агента», санкція за якими становить до двох років позбавлення волі. Це була перша спроба застосування відповідної статті Кримінального кодексу з моменту її прийняття у 2012 році. Станом на кінець року кримінальна справа проти Валентини Череватенко триває. Співробітників Союзу «Жінки Дону» часто допитували слідчі, які також контролювали всі публікації цієї організації.

Результат пошуку зображень за запитом "иностранный агент"

Проти Людмили Кузьміної, бібліотекарки-пенсіонерки, координаторки Самарської філії виборчої спостережної організації «Голос» податковими органами було подано позов на суму 2,222,521 рублів (31,000 Євро). Податкові органи класифікували грант, наданий «Голосу» американською організацією USAID, як прибуток після проголошення організації «небажаною», і стверджували, що Людмила Кузьміна помилково задекларувала гроші як грант. 14 березня 2016 року податкові органи успішно оскаржили рішення, прийняте Самарським районним судом 27 листопада 2015 року, яке доводило, що Людмила Кузьміна не вводила в оману уряд щодо цієї суми і не використовувала гроші для своєї власної вигоди. Після успішної апеляції податковими органами судові пристави конфіскували її автомобіль, а її пенсійні виплати були припинені.

СВОБОДА ВИРАЖЕННЯ ПОГЛЯДІВ

Анти-екстремістське законодавство, як і раніше, надмірно використовувалося для порушення права на свободу слова. За даними неурядової організації «СОВА Центр», 90% всіх вироків відповідно до анти-екстремістського законодавства  стосувалися заяв і репостів на веб-сайтах соціальних мереж. 3 листопада на запит «СОВА Центр» та інших неурядових організацій, Пленум Верховного Суду видав рекомендації суддям щодо застосування анти-екстремістського законодавства, вказавши, що для того, аби кваліфікувати дії як підбурювання до ненависті, заяви повинні включати такий елемент насильства, як заклики до геноциду, масових репресій, депортації чи заклики до насильства.

20 лютого Єкатерину Волоґженінову, продавчиню з Єкатеринбурга в Уральському регіоні, було визнано винною у «розпалюванні ненависті і ворожнечі за ознакою етнічної приналежності»  відповідно до  статті 282 Кримінального кодексу за її онлайн-критику приєднання Криму до Росії і військового втручання на Донбасі, на сході України, які первинно полягали у репості статей  українських ЗМІ. Єкатерині Волоґженіновій, матері-одиначці і єдиній доглядальниці літньої матері, присудили 320 годин неоплачуваних «виправних робіт». Суддя також постановив знищити її комп’ютер, як «знаряддя злочину».

Результат пошуку зображень за запитом "наталия шарина"

Судовий процес по справі Наталії Шаріної, в’язня совісті і директора Державної Бібліотеки Української Літератури в Москві, почався 2 листопада. Її звинуватили у «розпалюванні ненависті і ворожнечі шляхом зловживання службовим становищем» відповідно до статті 282 Кримінального кодексу, а також у шахрайському використанні бібліотечних фондів – злочинах, за які їй могло б загрожувати до 10 років позбавлення волі. Низка книг, класифікованих як «екстремістські», що нібито були знайдені серед некаталогізованої літератури в бібліотеці. Вона залишається під домашнім арештом, що розпочався 30 жовтня 2015 року.

ПІВНІЧНИЙ КАВКАЗ

Продовжують надходити тривожні повідомлення з Північного Кавказу про серйозні порушення прав людини, в тому числі насильницькі зникнення і позасудові страти, що відбуваються в ході операцій по забезпеченню безпеки. Правозахисники також знаходяться в групі ризику. 9 березня двох членів правозахисної організації Зведена мобільна група (ЗМГ) разом з їхнім водієм і шістьома журналістами з російських, норвезьких і шведських ЗМІ, зазнали нападу під час поїздки з Північної Осетії в Чечню. Біля контрольно-пропускного пункту на адміністративному кордоні Інгушетії і Чечні їхній мікроавтобус зупинили чотири автомобілі. Двадцять чоловіків у масках витягли їх з машини і жорстоко побили, а потім підпалити мікроавтобус. Через дві години офіс ЗМГ в Інгушетії було розграбовано. 16 березня менеджер готелю у столиці Чечні – Грозному, попросив лідера ЗМГ Ігоря Каляпіна покинути готель через те, що він «не любить» чеченського лідера Рамзана Кадирова. Після цього розлючений натовп  почав штовхати Ігоря Каляпіна і закидати його яйцями, тістечками та мукою.

Результат пошуку зображень за запитом "игорь каляпин"

5 вересня Жалауді Герієв, незалежний журналіст, відомий своєю критикою на адресу керівництва Чечні, був засуджений до трьох років позбавлення волі судом Шалінського району Чечні за Володіння 167 г марихуани. На суді він відмовився від свого зізнання щодо того, що наркотики належали йому, сказавши, що 16 квітня троє чоловіків в цивільному затримали його, заштовхали в машину і відвезли в ліс за межами Грозного, де його було піддано катуванням, перш ніж передати співробітникам правоохоронних органів, які змусили його «зізнатися».

Чеченське керівництво продовжувало здійснювати прямий тиск на представників судочинства. 5 травня Рамзан Кадиров скликав нараду всіх суддів і змусив чотирьох з них піти у відставку. Жодної реакції з боку федеральної влади не було.

НЕСПРАВЕДЛИВІ СУДОВІ ПРОЦЕСИ

26 травня громадян України Миколу Карпюка та Станіслава Клиха було засуджено після несправедливого судового розгляду у Верховному суді в Чечні до 22, 5 і 20 років позбавлення волі відповідно. Вирок було підтверджено під час апеляції у Верховному суді РФ. Їх визнали винними у керівництві і веденні бойових дій в рамках озброєного угрупування, в результаті дій якого нібито загинуло 30 російських військових під час конфлікту в Чечні (з 1994 по 1996). Обидва чоловіки сказали, що вони були піддані катуванням після їх арешту в березні 2014 року і серпні 2014 року відповідно. Їхнім адвокатам заборонили доступ до клієнтів та інформації про місцезнаходження клієнтів  протягом декількох місяців після їх арешту. Станіслав Клих, в якого не було історії психічних захворювань, почав страждати від важких розладів протягом всього судового процесу, який розпочався в жовтні 2015 року, імовірно, внаслідок катування.2

Адвокат Миколи Карпюка стверджував, що критично важливі докази захисту, які підтверджували алібі його підзахисного, були вилучені зі справи. Суддя не дозволив допитати свідків в Україні.

КАТУВАННЯ І ЖОРСТОКЕ ПОВОДЖЕННЯ

Катування та інші види жорстокого поводження, як і раніше, широко і систематично застосовуються під час первісного затримання і у колоніях.

30 серпня Мурада Рагімова і його батька протягом двох годин били і катували співробітники Групи Спеціального Реагування Міністерства внутрішніх справ на кухні їхнього дому в Москві. Офіцери звинуватили Мурада Рагімова у вбивстві поліцейського в Дагестані, а також у боротьбі в складі збройної групи Ісламської Держави в Сирії. Двоюрідний брат Мурада Рагімова був прикутий наручниками до кухонного столу в той час як співробітники катували Мурада Рагімова за допомогою кийка з електрошоком  і душили його поліетиленовим пакетом. Зрештою співробітники заявили, що знайшли в його кишенях наркотики. Мурада Рагімова доставили в поліцейську дільницю і станом на кінець року його було затримано в рамках очікування на судовий розгляд  за звинуваченням у зберіганні наркотиків.

Результат пошуку зображень за запитом "ильдар дадин"Ільдар Дадін в листі до своєї дружини написав, що його катували і піддавали іншим видам жорстокого поводження в колонії у Сегежі у Республіці Карелія. Він описав, що його неодноразово били групами по 10-12 тюремних охоронців, в тому числі один раз у побитті брав участь директор колонії. Він описав, що його голову заштовхували вниз в унітаз, підвішували за наручники і погрожували зґвалтуванням. За час від його прибуття в колонію у вересні і до кінця року Ільдара Дадіна сім разів поміщали в карцер. Після його заяв керівництво в’язниці провело перевірку і заявило, що жорстокого поводження не було. У 2015 році Ільдар Дадін був першою людиною, яку  засудили за участь в мирних демонстраціях відповідно до статті 212.1 Кримінального кодексу, яка криміналізувала порушення правил проведення громадських зібрань. Його було засуджено до трьох років позбавлення волі, але строк скоротили до двох з половиною років в результаті апеляції.

Нездатність забезпечити належну медичну допомогу

Протягом року Європейський суд з прав людини виявив у 12 випадках, що ув’язнені в Росії були піддані катуванням або іншим видам жорстокого поводження шляхом нездатності забезпечити належну медичну допомогу у в’язницях і місцях досудового утримання під вартою. 27 квітня в доповіді Раді Федерації Генеральний прокурор зазначив, що відсутність антиретровірусних препаратів в тюрмах ставило під загрозу життя ув’язнених, які живуть з ВІЛ. Згідно зі звітом неурядової організації «Зона права», виданим в листопаді, медичне обслуговування в тюрмах було вкрай недофінансоване, що призвело до відсутності антиретровірусних препаратів для лікування ВІЛ-інфекції. У доповіді також наголошувалося, що багато хвороб діагностувалися на критичних стадіях, а медичні працівники, котрі працювали в Пенітенціарній службі, не були достатньо незалежними. Закон в принципі допускає дострокове звільнення за станом здоров’я, але це було реалізовано тільки в одному з п’яти випадків, коли ув’язнений просив про дострокове звільнення.

Результат пошуку зображень за запитом "Амур Хакулов"

Амур Хакулов помер у тюремній лікарні в Кіровській області (Центральна  Росія), від ниркової недостатності на початку жовтня. 15 червня суд відмовився звільнити Амура Хакулова за медичними показаннями, незважаючи на рекомендації медичної комісії його випустити. Амур Хакулов перебував у в’язниці з жовтня 2005 року; за словами його сім’ї у нього розвинулося хронічне захворювання нирок час утримання під вартою.

ЗБРОЙНИЙ КОНФЛІКТ – СИРІЯ

Разом з сирійським урядом Росія здійснювала невибіркові і прямі напади на цивільних та цивільні об’єкти в Сирії, включаючи мирні житлові райони, медичні установи, гуманітарні конвої,  результатом чого стали тисячі смертей і поранень серед мирного населення.

МІЖНАРОДНЕ ПРАВОСУДДЯ

14 листопада прокурор МКС повідомила, що ситуація на території Криму і Севастополя переросла у міжнародний збройний конфлікт між Росією і Україною. Прокурор МКС проводила оцінку застосовності такого ж висновку щодо сходу України.

16 листопада президент Путін оголосив, що Росія більше не має наміру бути учасницею Римського статуту МКС, який вона підписала у 2000 році, але не ратифікувала.

ПРАВА БІЖЕНЦІВ ТА МІГРАНТІВ

Росія продовжує повертати шукачів притулку, біженців та трудових мігрантів до Узбекистану та інших країн, незважаючи на реальний ризик того, що вони будуть піддані катуванню і іншому  жорстокому поводженню.3 У багатьох випадках вони були депортовані через прострочені візи або відсутність необхідних документів  відповідно до Адміністративного кодексу, який не вимагає від суду брати до уваги серйозність скоєного злочину, обставини особи та будь-які потенційні наслідки для них у разі висилки з Росії, а також забезпечує фізичній особі отримання безкоштовної юридичної консультації.

1 липня узбекського шукача притулку Оліма Очілова  було примусово повернуто з Росії до Узбекистану з кричущим нехтуванням тимчасових заходів, визначених Європейським Судом 28 червня, відповідно до яких його не повинні були примусово повертати до Узбекистану, де йому загрожувала реальна небезпека застосування катування.

  1. Росія: фермери і водії вантажівок, які відбувають покарання за мирний протест проти корупції (EUR 46/4760/2016)
  2. Росія: Термінова Дія: Жертва несправедливого суду, загроза здоров’ю (EUR 46/4398/2016)
  3. Узбекистан: Швидкий шлях до катуванння, викрадення і насильницького повернення з Росії в Узбекистан (EUR 62/3740/2016); Узбекистан: особу, що шукала притулку, повернули з Росії до Узбекистану з кричущим порушення норм міжнародного права (EUR 62/4488/2016)

 

Новини на цю ж тему

Річна доповідь 2016/2017: Вірменія
29.03.2017
Річна доповідь 2016/2017: Азербайджан
29.03.2017
Річна доповідь 2016/2017: Таджикистан
29.03.2017
Річна доповідь 2016/2017: Туркменістан
29.03.2017
Річна доповідь 2016/2017: Узбекистан
29.03.2017