Новини

Публічна заява: Перелік питань, що викликають занепокоєнність Amnesty International у Російській Федерації

Останні зміни у законодавстві

У 2016 році було прийнято низку законів, які ще більше обмежують право на свободу вираження поглядів, зібрань та об’єднань.  7 липня президент підписав низку поправок до антитерористичного законодавства, відомих як «пакет Ярової». Згідно з цими поправками заборонена будь-яка форма місіонерської діяльності, що проводиться поза межами спеціально визначених релігійних установ; телефонні та інтернет-провайдери повинні зберігати записи усіх розмов протягом 6 місяців, а мета-дані – протягом 3 років. Максимальний ступінь покарання за екстремізм збільшився з 4 до 8 років ув’язнення, а за підбурювання  людей до участі у масових заворушеннях передбачено від 5 до 10 років ув’язнення.

 

У грудні було прийнято поправки до Закону про Конституційний Суд, які надають Конституційному Суду право визнавати неможливість виконання міжнародного рішення (у тому числі рішення ЄСПЛ). Ці поправки були вперше застосовані, коли Міністерство юстиції звернулося до Конституційного Суду з питанням, чи може Росія виконати рішення ЄСПЛ у справі Анчугова та Гладкова проти Росії стосовно права в’язнів на голосування. 19 квітня Конституційний Суд постановив, що виконання цього рішення буде неконституційним. Венеціанська комісія зробила висновок, що поправки суперечать зобов’язанням Росії за Європейською конвенцією з прав людини, бо усі держави зобов’язані шукати шляхи впровадження рішень ЄСПЛ, у тому числі шляхом внесення змін до конституції в разі необхідності.

Свобода мирних зібрань

Право на мирні зібрання залишається значно обмеженим. До закону «Про зібрання, мітинги, демонстрації, марші та пікети», до якого у червні 2012 року було змінено після протестів на Болотній площі з метою введення більш жорстких покарань та відповіді на виникнення нових форм громадського протесту, у березні було внесено поправки з метою заборони «несанкціонованих» автоколон. У кінці серпня це нове положення було використано для відкриття провадження проти групи фермерів з Південної Кубані, які їхали до Москви на тракторах та особистих автомобілях в рамках протесту проти захоплення земель сільськогосподарськими холдинговими компаніями. 26 серпня лідера руху «Ввічливих фермерів» Олексія Волченка було засуджено до 10 діб адміністративного арешту за участь у «несанкціонованій» демонстрації. [1] Фактично, зустріч між фермерами та регіональним уповноваженим президента була кваліфікована поліцією як «несанкціонована», за що вони отримали штрафи, а деякі з них отримали короткотермінові адміністративні арешти.

Мирний протестуючий  Ільдар Дадін став першим, проти кого відкрили кримінальну справу за участь у демонстрації згідно зі статтею 212.1 Кримінального кодексу, яку було прийнято в липні 2014 року та яка дозволяє притягнути до кримінальної відповідальності будь-кого, хто порушив закон про публічні зібрання та отримав адміністративне покарання за нього більше ніж два рази за 180 днів. Його було засуджено до трьох років ув’язнення 7 грудня 2015 року, а 31 березня 2016 року  після апеляції термін було скорочено до двох з половиною років. [2]

Свобода асоціацій

Станом на вересень 2016 року понад 100 організацій було визнано «іноземними агентами», сім іноземних організацій було оголошено «небажаними». Це означає, що вони стали незаконними в Російській Федерації та були змушені припинити свою діяльність. Більшість цих організацій фінансувала роботу неурядових організацій в Росії, і їх «небажаний» статус став причиною втрати фінансування деякими неурядовими організаціями.

24 червня було повідомлено, що Валентина Череватенко, засновниця та голова Спілки «Жінки Дону», видатної та поважаємої неурядової організації, що працює над низкою проблем (від питань прав людини до надання гуманітарної допомоги та зміцнення миру) у Ростовській області та сусідніх регіонах, включаючи Північний Кавказ, знаходиться під слідством в якості підозрюваної у порушенні статті 330 .1 Кримінального кодексу, якою криміналізовано «злісне ухилення від виконання обов’язків, визначених законодавством Російської Федерації про некомерційні організації, що виконують функції іноземного агента» , що несе за собою покарання до двох років позбавлення волі. Це є першим випадком застосування статті . 1 з моменту її впровадження у 2012 році.

На початку жовтня Міжнародне історико-просвітницьке, правозахисне та благодійне товариство «Меморіал» було включено до списку іноземних агентів Міністерства юстиції. Правозахисний центр «Меморіал» був у цьому списку з 2014 року.

Свобода вираження поглядів

Справа проти директорки державної Бібліотеки української літератури в Москві Наталії Шаріної ще тривала станом на початок вересня. Її було затримано 28 жовтня 2015 року за статтею 282 Кримінального кодексу. Як повідомлялося, у сховищі некаталогізованої літератури бібліотеки було знайдено низку книг, що носять «екстремістський» характер. 15 серпня офіс Генерального прокурора в Москві відмовився підписати обвинувачувальний акт проти Наталії Шаріної, і справу було знову відправлено для подальшого розслідування. Однак вона залишилася під домашнім арештом, і Amnesty International вважає її в’язнем совісті.

Північний Кавказ

Правозахисники продовжують ризикувати, працюючи на Північному Кавказі. 9 березня члени двох Об’єднаних мобільних груп (ОМГ), а також шість журналістів з російських, норвезьких та шведських ЗМІ та їх водії зазнали жорстокого нападу під час подорожі з Північної Осетії до Чечні. Приблизно о 19:00  їх мікроавтобус було заблоковано чотирма машинами біля блокпосту на адміністративному кордоні між Інгушетією та Чечнею. Близько 20 людей в масках, озброєних бейсбольними битами та дубинками, вийшли з машини та витягли усіх, хто був у транспорті, та жорсткого побили, а потім підпалили мікроавтобус. Нападники лаялися та погрожували, називаючи правозахисників та журналістів «захисниками терористів». Через дві години в офісі ОМГ в Інгушетії було проведено обшук. 16 березня лідера ОМГ Ігора Каляпіна відразу після реєстрації в готелі в Грозному попросили його залишити через те, що він «не любить» чеченського лідера Рамзана Кадирова. На виході з готелю наКаляпіна чекав озлоблений натовп, який штовхав його, закодував яйцями, тортами, борошном та зеленкою.

Мали місце випадки, коли в Чечні люди зникали на деякий час після публічної критики чеченської влади. Деякі з них поверталися після привселюдного вибачення за свої помилки перед призначеним Кремлем лідером Чечні Рамзаном Кадировим. Інші жертви можливих насильницьких зникнень в Чечні досі не знайдені та можуть бути мертвими. За останні два роки в Чечні відбулося багато випадків насильницьких зникнень, і жоден з них не був ефективно розслідуваний. Хуссейна Бетелгерієва, відомого автора пісень та співака з Чечні, було викрадено двома невідомими з його будинку в Грозному 31 березня 2015 року. Він повернувся додому 11 квітня 2016 року, і згідно із повідомленнями знаходився в поганому фізичному стані, є вагомі підстави вважати, що із ним жорстоко поводилися та катували.

Чеченське керівництво здійснює відкритий вплив на судову гілку влади. 5 травня Рамзан Кадиров скликав зустріч усіх суддів та змусив піти у відставку чотирьох з них. В розслідуванні, проведеному незалежним виданням «Новая газета», виявлено неодноразові випадки, коли суддям та присяжним в Чечні віддавалися прямі накази виносити необхідні вироки, а ті, хто відмовлявся це робити, зазнавали жорстких репресій.

Несправедливий суд та катування

Станіслава Клиха, громадянина України, було засуджено в результаті несправедливого суду до 20 років ув’язнення 26 травня разом із іншим обвинуваченим Миколою Карпюком за начебто участь у збройному угрупованні та вбивстві 30 російських солдат під час конфлікту в Чечні в 1994-1996 рр. Обидва чоловіки заявляють, що їх катували після арешту в серпні 2014 та в березні 2014 року відповідно.
Їхнім адвокатам було відмовлено у доступі до клієнтів та базовій інформації про їхнє місце знаходження протягом кількох місяців після їх арешту. Станіслав Клих, який не має історії психічних розладів, виглядав надзвичайно збентеженим під час суду, який розпочався в жовтні 2015 року. [3] Адвокат Миколи Карпюка заявив, що існують вагомі докази захисту, які підтверджують алібі його клієнта, які не було долучено до справи, і суддя відмовив у дозволі опитати свідків в Україні.

Повернення до катувань

Росія продовжує повертати шукачів притулку, біженців та робочих мігрантів до Узбекистану та інших країн, не зважаючи на загрозу катувань та жорстокого поводження. [4]
1 липня 2016 року Олім Очілов, 27-річний громадянин Узбекистану, який шукав притулку в Росії, був примусово повернений до Узбекистану, що грубо порушує тимчасові заходи Європейського суду з прав людини (Європейського суду). 28 червня 2016 року Європейський суд, на підставі Правила 39, зобов’язав припинити його примусове повернення до Узбекистану, де для нього існує реальна загроза катувань.

Крим

Після окупації та незаконної анексії Криму у 2014 році російські закони та практики щодо прав на свободу вираження поглядів, зібрань та об’єднань було поширено у повній мірі на його територію, в наслідок чого ситуація з правами людини значно погіршилася.
Мали місце випадки насильницьких зникнень та можливих насильницьких зникнень у Криму, зокрема етнічних кримських татар, але жоден з  них не було ефективно розслідувано. І це не зважаючи на те, що в деяких випадках існували вагомі докази того, що в них брали участь проросійські воєнізовані угруповання з так званої Кримської Самооборони.

Amnesty International закликає російську владу:

 

  • Забезпечити право на мирні зібрання усіх осіб під її юрисдикцією без дискримінації, відповідно до міжнародного права та стандартів у сфері прав людини та Конституції Росії, зокрема відмінити статтю 212. 1 Кримінального кодексу про кримінальне переслідування будь-кого, хто порушує закон про публічні зібрання та отримав адміністративне покарання за нього більше ніж два рази за 180 днів;
  • Переглянути антиекстремістське законодавство з точки зору міжнародних стандартів, щоби воно не порушувало право на свободу вираження поглядів;
  • Вживати всіх необхідних заходів для скасування «закону про іноземних агентів», щоби неурядові організації в Росії мали змогу працювати без перешкод, стигматизації та репресій;
  • Звільненити всіх в’язнів совісті, включно з Ільдаром Дадіним та Наталією Шаріною.
  • Відмінити статтю 212. 1 Кримінального кодексу, що криміналізує мирні протести ;
  • Відмінити статтю 330. 1 Кримінального кодексу, що криміналізує неурядові організації, які не відповідають «закону про іноземних агентів» та зупинити всі кримінальні провадження проти Валентини Череватенко;
  • Вжити всіх заходів, щоби жодна особа, що знаходиться під юрисдикцією Російської Федерації, не була повернена шляхом екстрадиції або іншого примусового переміщення до будь-якої країни, включаючи Узбекистан, де для неї існувала б загроза катувань та інших видів жорстокого поводження, а також явно несправедливого суду та будь-яких інших грубих порушень прав людини;
  • В повній мірі виконати рішення Європейського суду з прав людини та відмінити Федеральний закон 7-ФКЗ «Про Конституційний суд Російської Федерації», який було підписано 15 грудня 2015 року та який надає право Конституційному суду визначати на вимогу президента чи федерального уряду, чи суперечать Конституції Росії рішення «міждержавного органу з прав та свобод людини», до числа яких входить і ЄСПЛ, і таким чином «не може бути виконаним»;
  • Поновити співробітництво із Парламентською Асамблеєю Ради Європи.

 

[1] Дивіться публічну заяву Amnesty International «Фермерів та водіїв вантажівок було ув’язнено за мирний протест проти корупції» від 2 вересня 2016 року AI Index: EUR 46/4760/2016 file://intsec.amnesty.org/data/users/heather.mcgill/Downloads/EUR4647602016ENGLISH.pdf

[2] Дивіться Amnesty International, «Росія: мирного активіста, засудженого за новим репресивним законом, має бути звільнено» від 7 грудня 2015 року, http://amnesty.org.ua/nws/rosiya-mirnogo-aktivista-zasudzhenogo-za-novim-represivnim-zakonom-maye-buti-zvilneno/

[3] Дивіться «Акція термінової допомоги: жертви несправедливого суду – здоров’я під загрозою» від 6 липня 2016 року, http://cases.amnesty.org.ua/sprava/stanislav-klykh

[4] Дивіться “Узбекистан: швидкий шлях до катувань, викрадень та примусових повернень з Росії до Узбекистану» від 21 квітня 2016 року, Index number: EUR 62/3740/2016, https://www.amnesty.org/en/documents/eur62/3740/2016/en/ та Негайні заходи щодо Оліма Очілова, https://www.amnesty.org/en/documents/eur62/4488/2016/en/

Новини на цю ж тему

Крим: Різке погіршення ситуації з правами людини на території, закритій від міжнародного спостереження
17.03.2017
Крим: Різке погіршення ситуації з правами людини на території, закритій від міжнародного спостереження
17.03.2017
Як інакодумці в Азербайджані піддаються цілеспрямованим кібератакам?
13.03.2017
Ільдар Дадін: «Вранці і на вечірній перевірці фельдшери чують крики побитих»
01.03.2017
Довгоочікувана справедливість для в’язня совісті Ільдара Дадіна
22.02.2017