Новини

Україна: Влада повинна припинити переслідування антикорупційних активістів і громадських організацій

Влада в Україні планує прийняти дискримінаційні вимоги для НУО (неурядових організацій) та порушує кримінальні справи проти антикорупційних громадських організацій  через їхню законну діяльність. Це ставить під загрозу право на свободу асоціацій в Україні.

Влада має припинити переслідувати та залякувати активісток, активістів та громадські організації, а також забезпечити, щоб нові законопроекти надмірно не обмежували їхні права на свободу вираження та на свободу асоціацій.

Суперечливі законопроекти шкодять незалежним недержавним організаціям

У березні цього року Верховна Рада ухвалила новий закон «Про запобігання корупції», який згодом підписав президент Петро Порошенко. У законі представлені нові обов’язкові вимоги до антикорупційних активістів та активісток: щороку вони повинні надавати детальні декларації про особисті кошти та активи, аналогічні до декларацій для законодавців і державних службовців, запроваджених у 2016 році. Влада не пояснила, чим зумовлена необхідність  нових заходів проти антикорупційних активістів/ок, тож групи громадянського суспільства розцінили це як удар у відповідь – спрямований проти тих, хто ініціювали застосування аналогічних заходів до політиків та держслужбовців.

Нові вимоги щодо звітності дискримінаційні за своєю природою та націлені на антикорупційних активістів/ок, що порушує їхні права на свободу вираження та асоціацій.

Розслідування та викриття корупції не слід карати. Крім того, через цей закон антикорупційні активісти та активістки опиняються під тиском та загрозою переслідувань. Цей закон порушує їхнє право на приватне життя, оскільки вони змушені надавати свою особисту інформацію, включно з домашніми адресами. Ті, хто не подасть декларацію, можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності і отримати до трьох років позбавлення волі.

10 липня, після широкої критики цього закону в Україні та за її межами, Адміністрація Президента запропонувала два нових законопроекти, які ще не були ухвалені. Однак ці нові законопроекти викликали ще більше критики, оскільки вони передбачають заміну обов’язкових фінансових декларацій для антикорупційних активістів та активісток ще ширшими та потенційно ще більш суперечливими заходами.

Законопроекти #6674[1]і #6675 [2] передбачають заміну обов’язкових фінансових декларацій про особисті кошти для антикорупційних активістів та активісток на вимоги, обов’язкові для всіх неприбуткових організацій з річним бюджетом, що перевищує 300 офіційних прожиткових мінімумів (наразі прожитковий мінімум складає 1,700 гривень або 63 долари), а саме:

  • Публікувати детальні річні фінансові декларації, зокрема інформацію про зарплатню персоналу, оплату послуг консультантів/консультанток та платежі за інші послуги, а також імена всіх осіб, які одержують платежі.
  • Публікувати на своїх сайтах перелік донорів, які щорічно роблять внески на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, а також перелік консультантів/консультанток, щорічний дохід яких перевищує 50 прожиткових мінімумів.

Публікація заробітних плат працівників/працівниць та іншої особистої інформації наражатиме на ще більшу небезпеку активістів та активісток, які працюють на сході України: на території, що знаходиться під контролем підтримуваних Росією сепаратистів. Сіпвробітники міжнародних організацій, що працюють у Донецьку та Луганську, у минулому ставали жертвами  свавільних затримань з боку де-факто “служб безпеки” підтримуваних Росією сепаратистів, які звинувачували їх  у шпигунстві. Кілька недержавних організацій надавали базові послуги на цих територіях для найбільш уразливих груп, включаючи надання гуманітарної допомоги та постачання життєво важливих лікарських засобів – часто з великим ризиком для власної свободи та безпеки. Така діяльність в умовах нових запропонованих законів стане ще більш ризикованою.

Крім того, порушення цих вимог може спричинити серйозні санкції, зокрема, втрату організацією свого некомерційного статусу та, можливо, замороження банківських рахунків.

Ми вважаємо, що нові вимоги, якщо їх ухвалять, невиправдано обмежуватимуть право на свободу асоціацій та перешкоджатимуть діяльності громадських організацій в Україні, створивши для них значні адміністративні перешкоди. Більше того, такі заходи суттєво обмежуватимуть право на свободу вираження думки, наражаючи антикорупційних та інших активістів та активісток на небезпеку переслідувань та залякування.

Закликаємо Верховну Раду негайно переглянути чинне законодавство та запропоновані законопроекти і забезпечити, щоб закони, які регулюють діяльність недержавних організацій та їхніх співробітників і співробітниць, не накладали невиправдані обмеження і відповідали зобов’язанням України, передбаченим міжнародним законодавством про права людини.

Кримінальні розслідування проти недержавних організацій

Українська влада зловживає системою кримінального правосуддя, щоб і надалі робити мішенню та переслідувати антикорупційних активістів/ок, правозахисників/правозахисниць та організації громадянського суспільства.

1 лютого 2017 Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу проти організацій “Пацієнти України” та “Всеукраїнська мережа людей які живуть з ВІЛ/СНІД” (надалі за текстом – ЛЖВ) за звинуваченням у тому, що вони нібито зловживають іноземними коштами, наданими Глобальним фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.[3] Дмитра Шерембея, директора ЛЖВ, та Ольгу Стефанишину, директорку організації “Пацієнти України” допитали як свідків. У організацій також вимагали надати річні звіти про діяльність, фінансові аудити та інші відповідні документи.

3 жовтня Національна поліція надіслала новий запит на отримання інформації, розширивши сферу охоплення документів на 2017 рік. 11 жовтня податкова поліція здійснила рейди на офіси обох організацій у межах розслідування, яке назвали “податковою перевіркою без попереднього повідомлення”. Важливо зазначити , що Глобальний фонд не мав жодних зауважень до аудитів, які ці дві недержавні організації проводили раніше, і не подавав скарги про будь-які ймовірні зловживання своїми коштами з боку цих організацій.

Ці дві визначні організації громадянського суспільства відомі тим, що викривали корупційні схеми в системі охорони здоров’я, рекомендували різні заходи для підвищення ефективності та кращого використання державних ресурсів. Окрім того, ці дві організації реалізують програми з розповсюдження ліків маргіналізованим групам населення по всій Україні.

У результаті їхньої діяльності у 2015 році тодішній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк наказав передати керівництво системою медичних закупівель від Міністерства охорони здоров’я до ЮНІСЕФ, Фонду розвитку Організації Об’єднаних Націй та британській компанії Crown Agents, які, за словами Дмитра Шерембія,  зменшила вартість державних медичних закупівель, зробила їх більш ефективними та, як зазначалося вище, викорінила деякі корупційні схеми.

Служба безпеки України (СБУ) також проводила власне кримінальне розслідування проти обох організацій, за підозрою у тому, що вони нібито  фінансували  тероризм, проводили незаконні банківські операції, привласнювали майно, відмивали гроші та зловживали владою.[4]

21 вересня Шевченківський районний суд у Києві постановив, що СБУ має отримати доступ до банківських рахунків організацій. Згідно з судовими документами, доступ до копій яких отримала також Amnesty International, кримінальне розслідування розпочалося через одну публікацію в Facebook, у якій користувач “Володимир Бойко” висуває звинувачення в корупції декільком антикорупційним організаціям без надання будь-яких доказів на підтримку його заяв.

Надіславши запит до суду із проханням надати доступ до банківських рахунків організацій, слідчий СБУ висунув припущення, що “Пацієнти України” та ЛЖВ “фінансували тероризм” на сході Україні, надсилаючи кошти організаціям-партнерам у окупованому Росією Криму. На підтвердження запиту не було жодних доказів, окрім публікації в мережі Facebook. Запит, який СБУ надіслала до суду, не пояснює, яким чином організації, які працюють з жителями Криму, хворими на ВІЛ, пов’язані з підтримуваними Росією сепаратистами або з будь-якою злочинною діяльністю.

Зараз обом організаціям загрожує заморожування їхніх банківських рахунків. Через це їм доведеться припинити свою діяльність, а це матиме негативний вплив на права десятків тисяч людей, яким ці організації надають медичну допомогу та інші базові послуги.

Amnesty international в Україні закликає українську владу припинити переслідувати громадські організації та забезпечити, щоб системою кримінального правосуддя не зловживали для переслідування та залякування громадських активістів та активісток.


[1] Законопроект #6674 доступний за  посиланням: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62214 (доступ отримано 31 жовтня 2017);
[2] Законопроект #6675 доступний за  посиланням: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62215 (доступ отримано 31 жовтня 2017);
[3] Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією надає кошти та підтримку для боротьби з епідемією. В Україні ЛЖВ та інші організації отримують кошти на реалізацію проектів, метою яких є зменшення кількості випадків ВІЛ / СНІДу і туберкульозу, та зниження рівня смертності. У 2016 та 2017 проект допоміг майже 80 000 ВІЛ-позитивних дорослих, які отримали соціальну підтримку та лікування, близько 65 000 дорослих ув’язнених, які отримали профілактичні послуги, і майже 26 000 пацієнтів, які отримували антиретровірусну терапію. Для отримання додаткової інформації перейдіть за посиланням: http://network.org.ua/en/projects/proekt-globalnogo-fondu/;
[4] Статті 190, 200, 209, 258-5 та 364 Кримінального кодексу України;

Новини на цю ж тему

Стартувала найбільша правозахисна кампанія Марафон написання листів: Пліч-о-пліч з відважними.
20.11.2017
Лідери кримських татар Ільмі Умеров і Ахтем Чийгоз повинні мати право повернутися на батьківщину
28.10.2017
Басейн озера Чад: через поновлення діяльності «Боко Харам» різко зросла кількість смертей серед цивільного населення
05.09.2017
Крим: де-факто влада повинна негайно звільнити кримськотатарського активіста Сервера Караметова
11.08.2017
По-перше, не нашкодь: захист прав інтерсекс-дітей
15.06.2017