Новини

Польща: придушення мирних протестів має бути припинене

Уряд Польщі переслідує учасників мирних зібрань, щоб не допустити нових протестів.

У опублікованій вчора доповіді «Польща: Вуличні акції на захист прав людини» йдеться про те, як влада вдається до стеження, утисків та судового переслідування, намагаючись роз’єднати протестувальників і не допустити нових масових публічних протестів. Починаючи з 2016 року тисячі людей виходили на вулиці, щоб висловити мирний протест проти репресивного законодавства — зокрема того, яке стосується прав жінок, а також проти законопроектів, що загрожують принципам верховенства права.

«Оскільки польський уряд намагається посилити контроль над системою правосуддя, у суспільстві зростає опір. Тим не менше, влада робить все можливе, щоб зупинити протести — спочатку фізично, на вулицях, а далі — використовуючи правові норми. Поліція стежить за протестувальниками, переслідує їх і навіть висуває звинувачення тим, хто відкрито висловлює свої погляди»

— говорить Барбора Чернушакова, дослідниця Amnesty International у Польщі.

— Організація Об’єднаних Націй та ЄС визнали, що Президент наклав вето на закон, який нівелює незалежність судів, значною мірою через масові протести. Зараз самі протестувальники потребують підтримки з боку міжнародної спільноти.

Залякування протестувальників

У липні 2017 року, тисячі протестувальників у більш ніж 50 містах Польщі вийшли на вулиці, висловлюючи незгоду з запропонованими урядом поправками до законодавства, що загрожували незалежності судової влади. У відповідь уряд вдався до цілої низки поліційних заходів, що перешкоджали проведенню протестів і порушували право громадян на свободу вираження думок та свободу зібрань.

Зокрема, поліція встановила металеві загородження, перекривши дорогу протестувальникам на далеких підступах до Сейму. Сотні співробітників поліції щодня патрулювали цю територію, вдаючись до різних технік, аби фізично унеможливити висловлення протесту. Зокрема, поліція оточувала і тривалий час утримувала групи людей на обмежених територіях (тактика відома як «котел»), перекривала вулиці, погрожувала протестувальникам фізично та вербально, залякувала їх.

Вночі з 18 на 19 липня жінка на ім’я Клементина перебувала на одній з вулиць біля Сейму і фотографувала протестувальників. Вона заявила, що поліція фізично напала на неї: «Я просто стояла там, коли поліціянт схопив мене без жодного попередження і штовхнув на світлофорний стовп. Він вдарив мене в обличчя. Я не чинила жодного спротиву… Після цього до мене підійшли інші поліціянти, вони повністю заблокували вулицю і утримували мене, мов у пастці». Пізніше поліція заявила ЗМІ, що Клементина не має жодних доказів, щоб підтвердити ці зловживання.

Привілеї для проурядових зібрань

На додаток до жорстких методів поліції, польська влада запровадила нові необґрунтовані обмеження права на мирні зібрання, прийнявши зміни до законодавства. У грудні 2016 року Сейм схвалив обмежувальний Закон про мирні зібрання, за яким перевага надається «регулярним заходам», тобто таким, які організовують одні й ті ж люди в одних і тих само місцях кілька разів на рік. Протягом 2017 року уряд віддавав пріоритет щомісячним проурядовим демонстраціям ​​у пам’ять про події 2010 року, коли в авіакатастрофі під Смоленськом загинув тодішній президент Лех Качинський і ще 95 осіб — відмовляючи іншим заявкам на проведення мирних зібрань. Це є порушенням міжнародного законодавства у сфері прав людини.

Незважаючи на заборону проведення альтернативних зборів, мирні демонстранти продовжували щомісяця збиратися на контр-демонстрації протягом всього 2017 року. Десятки протестувальників були притягнуті до відповідальності за дрібні правопорушення, такі як «втручання у проведення законних зборів»; іншим висували кримінальні звинувачення – зокрема, за «зловмисне втручання у релігійний обряд», бо щомісячні проурядові демонстрації репрезентували себе як релігійні процесії.

Атмосфера страху

Протестувальники в Польщі стикаються і з іншими перешкодами у вираженні свого спротиву репресивному законодавству. Крім фізичної протидії проведенню мирних протестів, влада стежила за демонстрантами, відслідковувала їхнє переміщення,  до будинків деяких людей заходили невідомі. Багатьом протестувальникам були висунуті звинувачення, а їхні справи були передані до суду.

«Польська влада намагається у будь-який спосіб залякати мирних протестувальників»

— каже Барбора Чернушакова.

Наприклад, одного студента звинували у спробі «обмежити свободу ЗМІ» за те, що він голосно протестував поряд із журналістом, який вів репортаж з місця подій. «Людей намагаються залякати, щоб вони не протестували», – каже цей хлопець.

Перспектива кримінального переслідування мирних демонстрантів виключно за реалізацію ними права на свободу вираження поглядів і свободу мирних зібрань робить сьогоднішню ситуації в Польщі досить похмурою. Ці дріб’язкові та репресивні звинувачення відображають процес обмеження свободи громадянського суспільства. Вони мають бути негайно скасовані, — відзначає Барбора Чернушакова.

Довідка

Наклавши вето на неоднозначні пропозиції польських парламентаріїв щодо судової реформи, наприкінці вересня 2017 року президент висунув власні пропозиції. Протести можуть поновитися у будь-який момент після того, як ці пропозиції — які також викликають занепокоєння в контексті дотримання принципу верховенства закону і незалежності судової влади — будуть винесені на розгляд Сейму.

Новини на цю ж тему

Польща лишає напризволяще сотні жертв злочинів на ґрунті ненависті
17.09.2015
ПРЕС-АНОНС: Річниця кривавих подій Євромайдану: Порушники не покарані, справедливість для жертв не досягнута
17.02.2015
Переслідування людей за громадянську позицію щодо конфлікту в Україні є неприйнятним
09.02.2015
Європейські уряди-співучасники злочинів ЦРУ мають притягнути винних до відповідальності
20.01.2015
БЛОГ: Звірства і безкарність в Україні
05.12.2014