Новини

Польща лишає напризволяще сотні жертв злочинів на ґрунті ненависті

 

"Польща має раз і назавжди зробити конкретні кроки, що забезпечать рівний захист перед законом всіх меншин в країні. Жодна людина в Польщі не має жити під загрозою насильницьких нападів з причини того, ким вона є. "
Марко Пероліні, експерт AI з дискримінації

Правова система Польщі загрозливо не відповідає нормам у розрізі захисту прав лесбійок, геїв, бісексуалів, транссексуалів й інтерсексуалів (ЛГБТІ) та інших меншин в контексті злочинів на ґрунті ненависті. Про це йдеться в новій доповіді Amnesty International, опублікованій сьогодні — менше ніж за два місяці до прийдешніх загальних виборів у країні.

Доповідь під назвою “Зненавиджені та забуті законом” демонструє, як держава виключає цілі спільноти, в тому числі безпритульних, людей з обмеженими можливостями та представників ЛГБТІ-спільноти, з поля законодавчого врегулювання злочинів на ґрунті ненависті.

“Польща має дворівневу правову систему, яка захищає тільки деякі меншини, та лишає інших стояти самих за себе. Якщо ви гей чи лесбійка, людина з обмеженими можливостями або безпритульний, та зазнали нападу в Польщі через те, ким ви є, поліція розглядатиме цю справу як звичайний злочин, а не злочин на ґрунті ненависті – ця небезпечна вада в сфері захисту має бути негайно ліквідована”, — сказав Марко Пероліні, експерт Amnesty International з питань дискримінації в Європі та Центральній Азії.

Представники ЛГБТІ-спільноти в Польщі стикаються з поширеною та запеклою дискримінацією у всій країні. В той час, як немає достовірних даних офіційної статистики, впливова польська ЛГБТІ-організація “Кампанія проти Гомофобії” зафіксувала щонайменше 120 гомофобних або трансфобних злочинів тільки в 2014 році, хоча вважається, що реальні цифри є набагато вищими.

В місті Щецин представники ЛГБТІ-спільноти живуть у страху з того часу, як в січні 2014 року 20-річний хлопець був жорстоко побитий на смерть після того, як вийшов із гей клубу. Його тіло знайшли на прилеглому будівельному майданчику зі стягненими брюками та з лицем, вкритим синцями, – можливою причиною смерті є утоплення, оскільки його обличчя неодноразово занурювали в калюжу.

Влада проігнорувала вірогідність того, що мотив вбивства був гомофобним, та, коли суд виносив вирок двом чоловікам, що були відповідальні за його скоєння, напад розглядався як злочин загального характеру.

В травні 2015 року в місті Живець Даріуш, активіст руху анти-нацистів та вуличний художник, був побитий та запльований прямо перед одним з його настінних розписів, що зображував райдугу, при цьому нападник викрикував словесні образи, називаючи його “педиком-проституткою”. Проте в офіційному рішенні суду по відношенню до чоловіка, що скоїв злочин, гомофобний мотив не згадується, а образи названі просто «грубими».

Протягом останніх років в Польщі також спостерігались випадки жорстокого побиття безпритульних людей. Але незважаючи на те, що деякі напади принаймні частково були мотивовані соціально-економічним статусом жертв, вони розглядалися поліцією як звичайні злочини.

Станіслава, безпритульного чоловіка, який живе у Жешуві, нападники побили та підпалили у жовтні 2012 року. Хоча злочинці визнали, що в минулому скоювали напади на інших безпритульних “з нудьги”, у вироку тяжкість мотиву відображена не була.

“Польща вжила деяких схвальних заходів у вирішенні проблеми злочинів на ґрунті ненависті, які вмотивовані расизмом та ксенофобією. Але важко прийняти те, що інші меншини, які живуть з подібними щоденними страхами й утисками, не мають такого пріоритету”, — сказав Марко Пероліні.

“Польща має міжнародні правові зобов’язання, відповідно до яких вона повинна гарантувати рівний захист від дискримінації для всіх меншин. Той факт, що влада не в змозі цього зробити, вже сам по собі є дискримінаційним.”

Така прогалина в захисті означає відсутність інституційних механізмів – наприклад, спеціальних прокурорів або координаторів в поліції – які б дозволяли дієво займатися випадками нападів, причиною яких є дискримінація за ознакою обмежених можливостей людини, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності або соціального та економічного статусу. Не спостерігається також якихось спроб вдосконалити політики запобігання злочинам на ґрунті ненависті, розслідування всіх випадків та переслідування винуватих в судовому порядку.

Польщі не вистачає систематичної роботи зі збору даних стосовно нападів на представників цих меншин на рівні держави, це означає, що влада не має можливості зрозуміти весь масштаб проблеми.

Спроби реформувати кримінальний кодекс загальмувалися, попри законопроект, що був внесений на обговорення в 2012 році та покликаний захистити представників ЛГБТІ-спільноти, людей з обмеженими можливостями та людей похилого віку від злочинів на ґрунті ненависті. Законопроект зустрів лютий опір зі сторони деяких верств польського суспільства, а один із парламентаріїв назвав його “спробою впровадити збочену гендерну ідеологію, яка заохочує до сексуальних патологій.”

Ймовірно, питання залишиться дискусійним напередодні загальних виборів в Польщі, які відбудуться 25 жовтня цього року.

“Польща має раз і назавжди зробити конкретні кроки, що забезпечать рівний захист перед законом всіх меншин в країні. Наступні уряд та парламент повинні зробити пріоритетним захист прав людини, та, предусім, необхідно покласти край дискримінації. Жодна людина в Польщі не має жити під загрозою насильницьких нападів з причини того, ким вона є”, — зазначив Марко Пероліні.

Новини на цю ж тему

Блог: відверто про іслам та трансгендерність
19.06.2017
Заява: Національна поліція повинна невідкладно та ефективно розслідувати напади на ЛГБТКІ активістів(ок), що відбулись під час акцій як у Харкові, так і в інших містах
18.05.2017
Я — бісексуалка, і ваші коментарі щодо моєї сексуальності неприйнятні
18.05.2017
Заява: необхідне ефективне розслідування нападу на учасників(ць) акції «Рівність різноманіття!»
12.05.2017
Річна доповідь 2016/2017: Україна
22.02.2017