Новини

Опитування: якою бути громадянській освіті у “Новій українській школі”

58% учительства в українських школах вважають, що громадську освіту та освіту з прав людини потрібно впроваджувати для дітей починаючи з 5-6 річного віку.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Amnesty International Україна серед більш як 200 учасників/учасниць EdCamp Ukraine 2017, що приїхали з усієї України.

“Зараз відбувається важливе реформування освітньої галузі – розробка державного стандарту середньої освіти «Нова українська школа». І одним з основних завдань, які спроможна виконати ця реформа – це включити до навчальних програм вже з першого класу[1] тем з прав і свобод людини, зокрема прав дітей та гендерної рівності”, зазначив Володимир Селіваненко, координатор освітніх проектів Amnesty International Україна.

В рамках дослідження вчительки/вчителі відповіли на такі запитання:

  1. З якого віку дітей (підлітків) доречно залучати до громадянської освіти / навчання правам людини?
  2. Як Ви вважаєте, чи необхідне викладання громадянської освіти/прав людини в школі як окремої дисципліни?
  3. Якщо викладання громадянської освіти/прав людини інтегрувати до вже наявних дисциплін, то до яких саме, на Вашу думку, це можна зробити ефективно?

Дослідження дозволяє зробити такі висновки:

  1. В Україні вже сформовано суспільством запит на виховання громадянських навичок у дітей з раннього віку (навіть з 5-6 років – 58, 4%). Так, кожен/кожна з нас щодня стикається з тими чи іншими викликами, що є дотичними до прав людини, законодавства, і наш вибір дій повинен враховувати реалії різних аспектів людського буття. Йдеться, звісно, не про виховання кожної дитини як потенційної/потенційного юристки/юриста, а про формування ставлення та навичок, що необхідні для критичного ставлення до отримуваної інформації та активного і самодостатнього буття у суспільстві ХХІ століття. Саме на це й спрямоване викладання громадянської освіти/освіти з прав людини з першого класу, як це передбачено у “Новій українській школі”.

  1. Майже половина опитаних підтримує ідею викладання громадянської освіти як окремої дисципліни (42,9%), водночас частка тих, які підтримують інтеграцію відповідної дисципліни до інших дисциплін протягом усіх років навчання, є теж значною – 18,9%, а інтеграцію лише у молодшій школі – 37,2%.

Таким чином, за інтеграцію громадянської освіти принаймні у молодшій школі сукупно виступають – 56,1%.

Відповідні цифри свідчать про все ще наявні протилежні тенденції в учительській спільноті щодо викладання громадянської освіти: тих, хто виступає за її інтеграцію до інших дисциплін, і тих, хто вважає спеціалізацію запорукою успішності викладання.

  1. Третє питання стосувалося бачення тих, хто вважає за можливе/доречне інтегрувати громадянську освіту/освіту з прав людини до інших навчальний дисциплін.

Як зауважує Кен Робінсон[2], усі дисципліни (зокрема гуманітарні, наукові) так чи інакше перетинаються одна з одною, а це, своєю чергою, підтверджено 51,8% тих, хто під час опитування погодився, що окремі теми громадянської освіти можна інтегрувати до будь-якої дисципліни. Водночас 14,4% опитаних вважають, що найкраще інтегрувати окремі теми громадянської освіти до літературних дисциплін, а 9% – до мовних; серед 10,8% тих, хто запропонував свій варіант відповіді, найбільш поширеними були варіанти таких дисциплін, як «історія», «суспільствознавство».

Одним з основоположних принципів реформи освіти є інтегрування окремих дисциплін. Ця практика є характерною для багатьох країн, що зумовлено глобальними тенденціями до взаємопроникнення наук. Недаремно вже згаданий Кен Робінсон висловив таку думку: «Чи не все, що відбувається у світі за межами школи, має міждисциплінарний характер».

Дякуємо команді EdCamp Ukraine за можливість провести опитування під час Третьої національної (не)конференції EdCamp Ukraine 2017 (квітень 2017) та нашим волонтерам і волонтеркам, які допомагали у проведення опитування.

Зараз Amnesty International Україна спільно з Європейським центром Вергеланда входить до складу робочої групи, що працює над розробкою концепції “Нова українська школа”.

При підготовці питань даного дослідження було використано матеріали опитування вчителів/ок на тему «Права людини в Україні», яке було проведене з 22 листопада по 6 грудня 2016 року Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва на замовлення Програми розвитку ООН в Україні та у співпраці із ГО «Центр інформації про права людини» і Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

______________________

[1] Як цього вимагає Національна стратегія у сфері прав людини, затверджена указом Президента України від 25.08.2015 № 501/2015.

[2] Кен Робінсон і Лу Ароніка. Школа майбутнього. Революція у вашій школі, що назавжди змінить освіту / Переклад з англ. Ганна Лелів. – Львів: Літопис, 2016. – 258 с. – С. 144.