Новини

ООН: Нульова терпимість до держав, які нехтують своїми зобов’язаннями за Договором про торгівлю зброєю

  • Держави-учасниці договору, як і раніше здійснюють безвідповідальні поставки зброї, наражаючи на небезпеку життя людей і права людини
  • Більше чверті держав-учасниць до сих пір не надали передбачених договором звітів
  • Низка держав-учасниць практикують відмову від громадського контролю за поставками своїх озброєнь

Держави повинні забезпечити, щоб міжнародний Договір про торгівлю зброєю (ДТЗ) виправдав покладені на нього очікування зі збереження життя людей і захисту прав людини від руйнівних наслідків міжнародної торгівлі зброєю;  необхідно здійснити конкретні, прозорі заходи для більш ефективного його виконання, – заявила сьогодні Amnesty International.

"Прийняті Україною рішення про постачання озброєнь абсолютно не відповідають тому, що відбувається в Південному Судані, де на мирних жителів, що переховуються в лікарнях і релігійних спорудах, що живуть під захистом миротворчої місії ООН, здійснюються напади і вбивства» "
Брайан Вуд, керівник програми Amnesty International з питань контролю за поширенням зброї і прав людини.

Друга Конференція держав-учасниць ДТЗ (КДУ) пройде в Женеві з 22 по 26 серпня, в ній візьмуть участь сотні делегатів з більш ніж 100 країн. Ключове завдання держав-учасниць – дати відповідь одна одній на питання про те, наскільки виконується договір, і обговорити можливості для поліпшення його виконання.

«ДТЗ надає потенційну можливість врятувати мільйони життів, тому особливу тривогу викликає ситуація, коли держави, які підписали або навіть ратифікували договір, вважають, очевидно, що вони можуть як і раніше поставляти озброєння силам, які здійснюють воєнні злочини і таким, що сприяють їх здійсненню, а також надавати експортні ліцензії навіть в тих випадках, коли існує очевидна загроза застосування цих озброєнь для здійснення серйозних порушень прав людини», – заявив Брайан Вуд, керівник програми Amnesty International з питань контролю за поширенням зброї і прав людини.

«Нульова терпимість повинна бути проявлена до тих держав, які вважають, що можуть підтримати ДТЗ тільки на словах. Необхідність більш ефективного виконання договору проявляється з болючою очевидністю: в Ємені, в Сирії, в Південному Судані бомби щодня вбивають і страшно калічать дітей, мирних жителів захоплюють під загрозою застосування зброї, збройні угруповання допускають зловживання із застосуванням зброї, виробленої в країнах, пов’язаних договором».

Безвідповідальна передача озброєнь

США, які підписали ДТЗ, а також держави Європейського союзу, що ратифікували його, в тому числі Болгарія, Чеська Республіка, Франція і Італія, продовжують масштабні поставки стрілецької зброї, легких озброєнь, боєприпасів, бронетехніки і поліцейського обладнання в Єгипет, незважаючи на жорстоке придушення владою інакомислення. В результаті цього були незаконно вбиті сотні протестувальників, тисячі були заарештовані і, як повідомляється, піддавалися під вартою тортурам починаючи з 2013 року.

У 2014 році Франція, зокрема, знову надала експортні ліцензії на, серед іншого, високотехнологічні бронеавтомобілі «Шерпа», які силові структури використовували в ході вбивств сотень протестувальників у мечеті раба аль-Адавійя всього роком раніше.

Зброя, придбана у країн, що підписали ДТЗ, як і раніше сприяла розпалюванню кривавих громадянських воєн. Зокрема, в 2014 році Україна схвалила експортні поставки 830 легких кулеметів і 62 великокаліберних кулеметів в Південний Судан. Через шість місяців після підписання ДТЗ, 19 березня 2015 року, українська влада надала експортну ліцензію на постачання до Південного Судану невстановленого числа оперативних бойових вертольотів Мі-24. Три бойових вертольоти в даний момент використовуються урядовими силами Південного Судану, і, як повідомляється, очікується поставка ще одного.

«Підписавши ДТЗ, уряд України погодився не здійснювати жодних дій, що підривають сутність або цілі цього договору, в тому числі забезпечити, щоб поставки озброєнь не здійснювалися в тих випадках, коли відомо, що вони можуть використовуватися для здійснення воєнних злочинів, в тому числі прямих атак мирного населення. Прийняті Україною рішення про постачання озброєнь абсолютно не відповідають тому, що відбувається в Південному Судані, де на мирних жителів, що переховуються в лікарнях і релігійних спорудах, що живуть під захистом миротворчої місії ООН, здійснюються напади і вбивства», – підкреслив Брайан Вуд.

«Також вкрай важко уявити собі, щоб держави-учасниці ДТЗ з числа країн ЄС могли б вирішити, дивлячись на насильство та репресії з боку держави в Єгипті, що поставки озброєнь національним силовим структурам в даному випадку відповідають положенням договору».

Прогалини в наданні звітності

Саботаж низки держав-учасниць договору з питання про подання звітів щодо подробиць здійснюваних ними імпорту і експорту озброєнь  є порушенням договору. ДТЗ передбачає подання державами-учасницями двох певних звітів: початкового звіту про заходи, вжиті для виконання договору, в тому числі в сфері національного законодавства, правил та інших заходів адміністративного характеру, який варто було подати до грудня 2015 року; а також щорічного звіту про схвалені або фактично здійснені поставки зброї, який варто було подати до 31 травня 2016 року.

Amnesty International стурбована тим, що станом на 17 серпня, 27% держав-учасників, які повинні були представити звіти, не змогли надати початковий звіт, і 27% до сих пір не представили свої щорічні звіти про імпорт та експорт озброєнь.

В даний час від держав, які уклали ДТЗ, не потрібно безпосередньо публічно оприлюднити свої звіти; в шаблоні звіту про імпорт та експорт зброї є графа, де вони можуть просто вказати, чи хотіли б вони оприлюднити його. Молдова і Словаччина віддали перевагу, щоб їх щорічні звіти про імпорт та експорт озброєнь залишалися конфіденційними.

«Те, що деякі уряди все ще воліють приховувати подробиці деяких або всіх своїх контрактів в області імпорту та експорту озброєнь, практично позбавляє парламенти, ЗМІ та громадянське суспільство можливості упевнитися в тому, чи ключові завдання в області прав людини виконуються», – заявив Брайан Вуд

«Усі держави-учасниці договору повинні якомога швидше представити необхідні звіти, оприлюднити їх в інтернеті і пояснити причини затримок».

Гарантії країн-імпортерів зброї щодо його кінцевих одержувачів

Amnesty International закликає до того, щоб критично важливою умовою для експортерів зброї була відсутність схвалення на поставки озброєнь до тих пір, поки держави-імпортери не нададуть юридично зобов’язуючі гарантії, що передбачувані кінцеві одержувачі цих озброєнь будуть дотримуватися прав людини і принципу верховенства закону.

На даний момент необхідність дотримання прав людини при здійсненні поставок зброї не береться до уваги належним чином в кожному випадку, як це передбачає ДТЗ. Наприклад, починаючи з березня 2015 року Держдепартамент США схвалив передбачувані продажу військового обладнання і засобів матеріально-технічного забезпечення Саудівській Аравії на суму понад 24 мільярди доларів США, а за період з березня 2015 року по червень 2016 року Великобританія схвалила експорт озброєнь Саудівській Аравії на суму 3, 4 мільярди фунтів стерлінгів. Ці схвалення пішли в той час, коли очолювана Саудівською Аравією коаліція здійснювала регулярні, невибіркові і несумірні авіаудари і наземні операції по відношенню до мирних жителів в Ємені; деякі з них можуть бути прирівняні до воєнних злочинів.

«Для того, щоб врятувати життя, дотримання міжнародних прав людини і гуманітарного права має включатися в гарантії, що надаються країнами-імпортерами як обов’язкова умова», – підкреслив Брайан Вуд.

«Однозначні гарантії щодо кінцевих одержувачів зброї зменшили б ризик поставок або передачі зброї незаконним формуванням або її незаконного та такого, що не передбачалось спочатку застосування, що є порушенням ДТЗ».

Довідка

Після 20 років цілеспрямованого просування і боротьби, яку вели Amnesty International і партнерські НГО, 2 квітня 2013 року Генеральна Асамблея ООН рішуче проголосувала за прийняття тексту Договору про торгівлю зброєю (ДТЗ). Договір набув чинності 24 грудня 2014 року; це означає, що договір офіційно став міжнародним законом для всіх держав, які ратифікували його або приєдналися до нього.

ДТЗ – міжнародний договір, що встановлює, в першу чергу, заборону на міжнародні поставки державами зброї, боєприпасів і супутнього устаткування в разі, якщо відомо, що вони можуть бути використані для вчинення або сприяння геноциду, злочинів проти людяності або воєнних злочинів.

Ключові положення, що стосуються прав людини, містяться в статті 6 Конвенції Договору, яка забороняє поставки зброї в разі, якщо є занепокоєння з приводу дотримання прав людини, а також у статті 7, яка вимагає оцінити загрозу того, що озброєння, яке експортується може спричинити «негативні наслідки» для миру, безпеки і прав людини. Договір не вимагає «збалансування» експортних ризиків, натомість держави-учасниці повинні проводити ретельну оцінку ризиків, пов’язаних з «негативними наслідками» кожної можливої експортної поставки.

За два з невеликим роки після прийняття договору його підписали 130 країн – вражаюче число, в тому числі 43 держави, які підписали договір, але не ратифікували його. Виправдовуючи очікування низки дипломатів, 87 держав в світі ратифікували договір; в їх числі п’ять країн, що входять в першу десятку експортерів озброєнь: Франція, Німеччина, Італія, Іспанія і Великобританія. Проте, великі продавці зброї, Росія і Китай, які не вступили в ДТЗ і постачали зброєю тим, хто допускав тяжкі порушення прав людини.

Делегація Amnesty International в складі семи чоловік буде присутня на Другій КДУ в Женеві, лобіюючи ключові питання і збираючи інформацію про статус країн, які не ратифікували договір або не приєдналися до нього.

Новини на цю ж тему

Відмова надати статус біженця російському інтерсекс активісту порушує право на особисту безпеку
20.07.2018
Заява про неконституційність процедури обрання Омбудсмана
12.04.2018
Правоохоронні органи мають невідкладно і ефективно розслідувати численні напади на Марші за права жінок.  
09.03.2018
Річна доповідь 2017: Україна
23.02.2018
Вимагаємо негайно відпустити та припинити переслідування Еміра – Усеїна Куку та інших членів т.з “Ялтинської шістки”
20.02.2018