Новини

Крим: Запропоноване закриття Меджлісу — кульмінація репресивних заходів проти кримськотатарської громади.

UKRAINE-RUSSIA-POLITICS-CRISIS-CRIMEA-TATARS-HISTORY-RIGHTS

Напередодні другої річниці анексії Росією Кримського півострова, де-факто влада має на меті позбавити кримських татар їх представницького органу, Меджлісу кримськотатарського народу, члени якого обираються громадою. 17 березня Верховний Суд Криму розпочав слухання справи, за заявою де-факто Прокуратури півострова проти Меджлісу, відповідно до російського законодавства про екстремістську діяльність. Безпідставне звинувачення Меджлісу у тому, що він є «екстремістською організацією», необхідно зняти, а репресії проти кримськотатарських, проукраїнських чи будь-яких інших активістів, котрі висловлюють власні погляди у Криму, мають бути припинені. Належним чином має також дотримуватись право на свободу зборів, об’єднань та вираження.

Два роки тому, 18 березня 2014 року, у Кремлі в Москві був підписаний «договір», котрий затвердив приєднання Криму до Російської Федерації. Відтоді на півострові систематично порушуються фундаментальні права на свободу зборів, об’єднання та вираження. Де-факто влада Криму відповідальна за створення репресивного середовища, котре має на меті заборонити вираження будь-якої незгоди та спрямоване проти осіб, котрі протистоять анексії чи підозрюються у наявності прихованих проукраїнських поглядів. Найбільш активні критики анексії покинули півострів, в тому числі, два кримськотатарські лідери, котрим заборонили в’їзд на території Криму. Ті, що залишились, ризикують зіткнутись з приниженням та знущанням, проти них може бути порушене кримінальне провадження.

Кримські татари визнані корінним населенням півострова, котре почало болючий процес повернення на батьківщину наприкінці 1980-тих років, чотири десятиліття після того, як у 1944 році всю громаду депортували у віддалені частини Радянського Союзу. Згадані вище правопорушення, переважно спрямовані саме на кримськотатарську спільноту.[1]

Amnesty International зафіксувала, як мінімум, сім випадків можливих примусових зникнень людей в Криму. У шести з них, постраждалі, котрі досі вважаються зниклими без вісти, є кримськими татарами. Також, у одній з цих справ викрадений був згодом вбитий. 3 березня 2014 року після участі у невеликому протесті перед Радою міністрів Криму, 39-річного кримського татарина Решата Аметова викрали троє чоловіків у формі без розпізнавальних знаків. Він активно висловлював у соціальних мережах занепокоєння долею своєї спільноти та півострова. 15 березня 2014 року було знайдено його тіло зі слідами тортур.

У деяких випадках до жертв на вулиці підходили чоловіки в масках, після цього їх примусово садили до автомобіля і відвозили у невідомому напрямку. Викрадачами вважають членів проросійських воєнізованих угруповань, більш відомих як «самооборона Криму», котра особливо активно діяла у період відразу після окупації. Записи з відеокамер , у деяких випадках, прямо вказують на причетність «самооборони Криму» до зникнень. Родини зниклих були запевнені окупаційною владою, що ці випадки будуть належним чином розслідуватись, але цьому наразі немає підтверджень. Більше того, щодо жодної зі справ не було ухвалено будь-яких рішень.

Окупаційна влада також забороняла громадські зібрання на півострові. Прохання відзначити традиційні кримськотатарські чи українські визначні дати, такі як День пам’яті депортації кримських татар 18 травня чи день народження Тараса Шевченка 9 березня, були або повністю відхилені, або ж значно обмежені, відповідно до російського законодавства про збори, котре вимагає попереднє погодження владою будь-яких публічних зібрань. Інші традиційні визначні дати були дозволені, але їх святкування перенесли до віддалених локацій. Більше того, 7 березня цього року, де-факто мер Сімферополя підписав указ, котрий забороняє будь-які масові, культурні, розважальні чи інші події, котрі не організовані владою.

Аналогічні обмеження були накладені і на медіа. Протягом 2014-2015 років були здійснені обшуки офісів та домівок видавництв, блогерів та журналістів, котрі критикували окупаційну владу. Медіа були змушені пройти перереєстрацію, відповідно до російського законодавства, але потім отримали відмову у реєстрації видану судом, попри повторні звернення. Багато медіапрацівників, зокрема, тих, хто представляє кримськотатарські медіа, покинули півострів, а ті, котрі залишились змушені вдаватись до самоцензури через загрозу закриття чи інших правових санкцій. Примусове закриття 1 квітня 2015 року кримськотатарськомовного телеканалу ATR та кримськотатарського інформаційного агентства QHA, як і багатьох інших медіа, позбавили спільноту місцевих незалежних медіа.

На початку 2014 року окупаційна влада заборонила на п’ять років в’їзд на батьківщину кримськотатарському активісту, визначному правозахиснику за часів Радянського Союзу та дисиденту Мустафі Джемілєву. Майже до початку окупації півострова Росією, він був першим та багаторічним Головою Меджлісу. Його наступнику, Рефату Чубарову, також заборонили в’їзд того ж року. Однак, як повідомляють, де-факто кримська влада згодом зняла заборону, але видала ордери на їх арешт. Обидва лідери зараз перебувають у Києві.

Одночасно продовжувалися репресії проти Меджлісу та його членів. У вересні 2014 року будівлю Меджлісу захопили правоохоронці, після того як суд у Сімферополі видав постанову про визнання його «культурною спадщиною» і передав його у державну власність Російської Федерації.

Одного з лідерів Меджлісу, заступника Голови Ахтема Чийґоза заарештували 29 січня 2015 року. Це був перший з цілої хвилі арештів кримськотатарських активістів. Чийґоз досі знаходиться під вартою. Його арешт, а також наступні, в тому числі, Алі Асанова, Мустафи Деґерменджі та Арсена Юнусова, пов’язані з подіями 26 лютого 2014 року. Тоді відбулись масові сутички проукраїнських (переважно етнічних кримських татар) та проросійських прихильників перед будівлею Верховної Ради Криму. Ахтема Чийґоза звинуватили у організації «масових заворушень», попри те, що всі доступні докази свідчать, що масштаб порушень в цей день не може кваліфікуватись як злочин “масові заворушення” навіть відповідно до російського законодавства (див. статтю 212 Кримінального кодексу Російської Федерації, яка, серед іншого, включає насилля, підпали, пошкодження власності та використання зброї). Більше того, російське законодавство не діяло в Криму на той час, де-юре чи де-факто, оскільки ця подія передувала російській анексії. Крім того, записи тодішніх подій та розповіді свідків підтверджують, що того дня Ахтем Чийґоз намагався втихомирити натовп, а не застосовувати насильство. Його родина розповіла Amnesty International, що перед арештами від нього вимагали демонстрації прихильності до окупаційної влади, однак він відмовився. В разі, якщо його визнають винним, йому загрожує ув’язнення терміном до 15 років. Усі кримінальні провадження щодо подій 26 лютого 2014 року були направлені проти представників кримськотатарської громади і жодне не стосувалось насилля, що, як стверджувалось, було застосоване з боку проросійських демонстрантів, що може свідчити про політичну заангажованість прокурорів.

Справа проти Меджлісу – лише однин приклад з цілої низки репресій проти кримськотатарської спільноти. 15 лютого де-факто Прокурор Криму розпочала провадження проти Меджлісу, безпідставно стверджуючи, що це «екстремістська» організація. Головним аргументом Прокурора було те, що лідер Меджлісу у екзилі Рефат Чубаров відмовився визнати легальність анексії Криму Російською Федерацією, висловлювався за економічну та енергетичну блокаду півострова зі сторони України та неодноразово закликав повернути півострів Україні.

Репресії проти членів Меджлісу та намір закрити його порушують право на свободу зібрань та свободу вираження і свідчать про нову хвилю репресій проти будь-кого, хто з ним пов’язаний.

[1] Див.: Рік потому: Порушення прав на свободу вираження думок, зібрань та об’єднань в Криму, Amnesty International

Новини на цю ж тему

IMG_1170-e1414581797556
ПРЕС-АНОНС: Прес-конференція Amnesty International та Human Rights Watch
19.07.2016
DPJKDAghTno
Україна: виправдання в’язня совісті є позитивною зміною 
15.07.2016
229883_syria-conflictz
Сирія: викрадення, тортури і позасудові вбивства на рахунку збройних угрупувань
05.07.2016
photo 1
Безстрокова акція на підтримку Олега Сенцова та Олександра Кольченка
04.07.2016
Torture_discussion
Прес-реліз: Держава повинна попереджати та розслідувати випадки катувань
24.06.2016