Новини

Крапля надії в морі страху: боротьба зі злочинами на ґрунті ненависті проти ромів в Угорщині

«Це було схоже на пекло. Пляшки та каміння падали на нас, неначе град», – згадує Альфред Кіралі. «Всі діти були страшенно налякані. Ми попросили поліцію захистити нас, але нам відмовили».

"Щоденно роми зіштовхуються з численними формами дискримінації, що проявляється під час навчання у школах і працевлаштування, а також у вигляді образ за ознакою раси у проурядових ЗМІ і навіть з боку політиків. "

Пройшло більше чотирьох років після інциденту, в ході якого сотні агресивно налаштованих демонстрантів оточили його будинок, вигукуючи гасла проти ромів і кидаючи каміння у його вікна, але Альфред все ще здригається від спогадів. Проте нещодавно він та інші сім’ї ромів здобули важливу перемогу у своїй тривалій боротьбі за правосуддя. Ця боротьба привела їх до Європейського суду з прав людини.

5 серпня 2012 року понад 700 осіб, пов’язаних з ультраправими групами, прийшли у Девесер, селище в західній частині Угорщини. Після проведення демонстрації в центрі селища, демонстранти вирушили на вулицю, де, як вони вважали, живуть сім’ї ромів. Зібравшись біля будинків, вони скандували «Циганські злочинці … Ми підпалимо ваші будинки … Ви будете горіти в ваших оселях!». Вони почали кидати каміння, змушуючи ромів забарикадуватися в своїх будинках. Тим часом, поліція стояла осторонь і спостерігала.

У лютому Європейський суд постановив, що поліція не змогла захистити ромів у той день, і що влада Угорщини не вжила достатніх заходів розслідуючи «образливі скандування на ґрунті ненависті», які лунали на мітингу. Суд також постановив, що злочинні дії не мали «жодних юридичних наслідків» для винних, що може бути розцінено громадськістю як легітимізація таких дій державою або потурання такого роду зловживанням.

Це рішення є важливим сигналом уряду Угорщини в той час, коли прояви расизму і ксенофобії мають усе більш небезпечні наслідки. Не лише праворадикальна партія Йоббік, яка є третьою найбільшою фракцією в парламенті Угорщини, але і правляча партія Фідес все більше демонструють своє негативне ставлення до ромів та інших меншин.

У той час як насильство на ґрунті расизму по відношенню до ромів в Угорщині досягло свого піку в 2008 і 2009 роках, коли серія нападів забрала життя шести чоловіків, жінок і дітей, страх перед насильством нікуди не зник. Роми в Угорщині продовжують страждати  від злочинів на ґрунті ненависті, включаючи посягання і напади на їхні будинки.

Крім того, щоденно роми зіштовхуються з численними формами дискримінації, що проявляється під час навчання у школах і працевлаштування, а також у вигляді образ за ознакою раси у проурядових ЗМІ і навіть з боку політиків.

Коли у 2013 році один із засновників правлячої партії Фідес Жолт Байер назвав ромів «тваринами … які нездатні жити серед людей», прем’єр-міністр Віктор Орбан промовчав. Сам Віктор Орбан назвав присутність ромів як «історичну даність Угорщини… нам доведеться жити з цим», а в 2016 році президент Янош Адер нагородив Лицарським хрестом і Орденом «За заслуги» журналіста, який порівняв ромів з тваринами.

Держава майже не реагує на насильство по відношенню до ромів. Поліція регулярно розглядає злочини на ґрунті ненависті як звичайні злочини не враховуючи мотиви расової ненависті. Наприклад, коли нападники увірвалися до будинку родини ромів в Егері у 2015 році, напали на сім’ю і вигукували «Брудні цигани, ви помрете», злочин було кваліфіковано поліцією лише як «незаконне проникнення в будинок».

У 2016 році нездатність системи викривати злочини на ґрунті расизму спонукала Інститут з расових відносин у Великобританії  заявити про змову між «елементами в рамках системи кримінального правосуддя і воєнізованими групами … [які] тероризують ромів в селищах центральної і східної Угорщини».

Вплив на людей подібних загроз і насильства може бути дуже серйозними і тривалим. Влітку 2015 року я зустрів сім’ю ромів в місті Гйонгйонспат, яка зазнавала погроз і переслідувань від самопроголошених груп самовільного наведення порядку в 2011 р. Чотири роки потому багато хто  з них все ще залишався травмованим. Вони перебували на лікуванні і були не в змозі ходити на роботу або до школи.

В останні місяці дискримінаційне ставлення до ромів та інших меншин в Угорщині було значною мірою затьмарено жахливим поводження з біженцями і мігрантами: групою, яку прем’єр-міністр Орбан охарактеризував як «отрута».

Шукачі притулку – в тому числі безпритульні діти – зазнають жорстокого поводження, незаконного вислання і незаконного утримання під вартою зі сторони угорців. Замість почуття сорому за осуд міжнародною спільнотою кричущих порушень міжнародного права Угорщиною, Віктор Орбан відчуває гордість та звеличує такі дії, ставлячи їх у приклад для інших країн.

Тим часом, постанови Європейського суду дають чітко зрозуміти владі Угорщини, що вона не повинна потурати злочинам на ґрунті ненависті. Влада має вжити термінових заходів аби провести всестороннє розслідувати цих та інших злочинів на ґрунті расизму і притягти винних до відповідальності. «Ми раді нарешті бачити правосуддя», –  говорить Кіралі. «Але ми виграли лише у невеликій битві. До перемоги в боротьбі за припинення злочинів на ґрунті ненависті та дискримінації нам іще далеко».

Під час судового розгляду інтереси Альфреда Кіралі представляв угорський Гельсінський комітет.

Новини на цю ж тему

Італія: Сотні ромів чекає примусове виселення
07.04.2017
Сила людей: 14 нових досягнень у галузі прав людини у 2015 році
03.07.2015
Роми в Європі: 11 питань, які ти завжди боявся задати
02.06.2015