Новини

Державна сліпота: що значить затримання матерів Беслану і журналістів

Перше вересня – не тільки день знань. Для північноосетинського міста Беслан – це день жахливої трагедії, що забрала 12 років тому життя 334 осіб. У родичів загиблих досі залишилися питання до російської влади, що санкціонувала штурм школи №1, зараз їх цинічно намагаються змусити замовкнути.

У чергову річницю трагедії поліція Беслана затримала протестуючих родичів загиблих, а також двох журналістів з Москви. Вранці, коли на панахиду в школу №1 прибув в.о. глави Північної Осетії В’ячеслав Бітаров та інші чиновники, п’ять матерів загиблих під час штурму, в тому числі лідер організації «Голос Беслана» Елла Кесаєва, зняли з себе кофти і куртки – під ними виявилися футболки з написом «Путін – кат Беслану». За повідомленням «Нової газети», чий кореспондент Олена Костюченко була на місці подій, «співробітники ФСБ і поліцейські в штатському відтіснили жінок від центру зали, фактично заблокувавши в кутку». Поки повз проходила офіційна делегація на чолі з Бітаровим, вони закривали матерів загиблих спинами.

Пізніше учасниці акції, а також Костюченко та кореспондент видання «Такі справи» Діана Хачатрян були затримані поліцією.

«Затримання матерів Беслану в річницю трагедії – кричущий випадок юридичної сліпоти і емоційної глухоти з боку влади. Кожна людина має право висловлювати те, що вона хоче, і в той спосіб, який вона вважатиме за потрібне. Це право не є абсолютним, але будь-яке його обмеження має бути обґрунтовано законом і переслідувати законну мету. Заборона матерям вимагати розслідування загибелі своїх дітей в річницю їх смерті не може мати ніякої законної мети», – заявив голова представництва Amnesty International в Росії Сергій Нікітін.

Як повідомляє «Нова газета», під час затримання журналістів люди в штатському вимагали від Костюченко припинити зйомку і спробували відібрати в неї камеру. Затриманим інкримінується ст. 20.2 Кодексу про адміністративні порушення (порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингу, демонстрації, ходи або пікетування). Журналістів незабаром звільнили без складання протоколів.

«Втручання правоохоронних органів в роботу журналістів в Беслані також не можна розцінювати не інакше, як замах на свободу слова», – додав він.

Amnesty International не проводила власного розслідування обставин штурму бесланської школи №1, але відразу ж після трагедії висловила стурбованість тим, що влада приховувала істинний масштаб кризи і дезінформували громадськість щодо числа заручників.

Всього в школі, захоплених бойовиками під керівництвом Руслана Хучбарова, виявилися понад 1000 осіб. Триденні переговори не принесли результатів, 3 вересня в будівлі стався вибух, після якого почався штурм школи. Жертвами цих подій стали 334 людини, у тому числі 186 дітей.

Фото: Олена Костюченко / «Нова газета»

Новини на цю ж тему

Крим: де-факто влада повинна негайно звільнити кримськотатарського активіста Сервера Караметова
11.08.2017
Депортація Алі Феруза до Узбекистану припинена, але він лишатиметься під вартою – можливо, надовго
09.08.2017
Росія: Засудження бібліотекарки за зберігання «екстремістських книг» демонструє повну неповагу до верховенства закону
07.06.2017
Ільдар Дадін: «Вранці і на вечірній перевірці фельдшери чують крики побитих»
01.03.2017
Росія: Закон про «іноземних агентів» за чотири роки скував некомерційні організації і позбавив їх голосу
18.11.2016
1 хв
та регулярно отримуйте інформацію про права людиини в Україні та світі
3 хв
Стати прихильником
приєднуйтесь до найбільшого правозахисного руху у світі