Новини

БЛОГ: Чому Україна не програє, а тільки виграє від ратифікації Римського Статуту Міжнародного кримінального суду

Судді Міжнародного кримінального суду (с.) JERRY LAMPEN/AFP/Getty Images
83_author

Девід Донат Каттін, Генсек “Парламентаріїв за глобальні дії”

Аргументи для боротьби з дезінформацією з боку можновладців в Україні

Перед офіційним відкриттям нової сесії Верховної Ради, спікер Володимир Гройсман закликав українців та їхніх представників у Києві до стійкості: він заявив, що вороги України мають на меті дестабілізувати ситуацію в країні, в тому числі, шляхом зриву процесу конституційної реформи. Схоже на те, що думка спікера була підтверджена у понеділок, 31 серпня. Як тільки парламент дав попередню згоду на положення про децентралізацію у реформованій Конституції, перед Верховною Радою вибухнула граната, котра вбила солдата Нацгвардії та поранила багатьох протестувальників. Пан Гройсман звинуватив сили, які стоять за організацією атаки, у перешкоджанні конституційному процесу через залякування та поширення неправдивих тверджень про конституційну реформу в контексті децентралізації.

Очевидно, що схожа дезінформаційна кампанія відбувається і щодо іншої майбутньої реформи, котра вимагає внесення змін до Конституції: ратифікації Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС). Приєднавшись до системи МКС повністю, а не тільки шляхом визнання юрисдикції відносно окремих епізодів, що було зроблено минулого тижня, Україна зможе розширити наявний у неї правовий інструментарій захисту усіх осіб, котрі проживають на її території, від тяжких злочинів відповідно до міжнародного права, зокрема, геноциду, злочинів проти людяності та військових злочинів.

Під час зустрічей з українськими громадськими активістами, представниками наукової спільноти та народними депутатами влітку, делегація від моєї організації, “Парламентарії за глобальні дії”, зіткнулась з високим рівнем дезінформації щодо юрисдикції МКС. Я хочу виділити та відкинути три найочевидніші упередження, котрі, на мою думку, поширились або умисно, або й випадково, а також зробити свій внесок у підготовку дискусії на цю тему у парламенті та в суспільстві з тим, щоб всі її учасники володіли повною інформацією.

По-перше, ця неправдивою є теза про те, що, як тільки Україна увійде до «клубу законослухняних націй, котрі визнають юрисдикцію МКС», Росія негайно використає ситуацію на свою користь і засипле суд у Гаазі скаргами на українських громадян. Якщо б це було наміром чи частиною стратегії Москви, то чому ж Російська Федерація досі не ратифікувала Римський статут? Ті, хто відслідковує дану тему, повинні пам’ятати, що ще в травні 2014 року саме Росія наклала вето під час засідання Ради Безпеки на передачу справ щодо вчинення масових злодіянь у Сирії на розгляд МКС. Кінцевим результатом цієї конфліктної ситуації стало створення зони повної безкарності, де найбільш кричущі злочини проти людяності кожного дня вчиняються жорстокими екстремістами, повстанцями, чи бійцями урядових сил. Завдяки ратифікації Римського статуту, що також передбачено угодою між Україною та Європейським Союзом, український уряд зможе захистити своїх громадян від подальшої віктимізації та погіршення ситуації до рівня сирійського конфлікту.

По-друге, не відповідає дійсності й те, що ратифікація Україною Римського статуту створить перешкоди для мирного вирішення існуючих суперечностей між сепаратистами та сусідньою Росією. Насправді, після ратифікації МКС отримає юрисдикцію лише щодо майбутніх міжнародних злочинів, причому Суд не притягуватиме до відповідальності за злочини, котрі можуть підпадати під амністію відповідно до других Мінських угод. Міжнародний кримінальний суд – нейтральний та аполітичний. У випадку, якщо національні суди не можуть ефективно розслідувати та притягати до відповідальності за найтяжчі міжнародні злочини, МКС діє як Суд останньої інстанції. Ратифікація Римського статуту гарантуватиме у майбутньому неможливість уникнення покарання за міжнародні злочини і, таким чином, стане новим початком для мирних переговорів, де лідери прагнутимуть досягти реального, тривалого та справедливого миру, незалежно від того, здійснюватиметься це в форматі «Мінськ-3», чи в якомусь іншому.

Статут МКС набуває чинності з першого дня третього місяця після депонування ООН ратифікаційної грамоти. Отже, якщо Україна ратифікує Римський статут у жовтні 2015 року, уряд, сепаратисти та їхні російські поплічники матимуть час до 1 січня 2016 року, що впевнитись, що було зроблено все можливе для досягнення справедливих мирних домовленостей, котрі сприятливо вплинуть як на цивільне населення Донбасу, так і на цілу країну. Коротко кажучи, побоювання того, що ратифікація Римського статуту стане перешкодою для мирних переговорів з Росією зумовлені, в першу чергу, бажанням окремих осіб чи груп й надалі перебувати у зоні повної безкарності і продовжувати військові дії незалежно від основних принципів міжнародного гуманітарного права. Уряд, Парламент та народ України повинні протистояти цим пропагандистським залякуванням та, діючи в найкращих інтересах української держави, ратифікувати Римський статут МКС.

По-третє, відсутність правильного сприйняття ідеї ратифікації буває також пов’язаним із четвертим визначеним у Римському статуті злочином – злочином агресії, у скоєнні якого часто звинувачують проросійських сепаратистів. На сьогоднішній день, Римський статут не надає Міжнародному кримінальному суду юрисдикції щодо злочинів агресії. Це станеться лише після 30-ї ратифікації Кампальських поправок 2010 року до Римського статуту 1998 року, що попередньо заплановано на 2017 рік. Поки лише 23 держави-учасниці зі 123 ратифікували Кампальські поправки. Якнайшвидша ратифікація Римського статуту дозволить Україні взяти участь у надзвичайно важливому процесі поширення юрисдикції МКС на злочин агресії. Його можна кваліфікувати як «злочин, що триває», і випадки скоєння котрого можна буде переслідувати в судовому порядку після 2017 року, якщо ситуація з незаконною окупацією, спричиненою агресією, й надалі існуватиме.

Україна висловила намір ратифікувати Римський статут 15 років тому, підписавши Римський статут у 2000 році і взявши на себе відповідальність зробити це у вересні 2014 року під час одноголосного схвалення Верховною Радою України Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Хоч багато так званих «супердержав», на зразок США, Китаю чи Росії, поки не ратифікували Римський статут, 123 держави – включно з усіма 28 державами-членами ЄС – долучились, щоб компенсувати нестачу військових переваг задля захисту своїх громадян та людства в цілому. Схожим чином ставши 124 державою-членом, Україна може багато чого здобути – врешті, держава не повинна дозволити будь-яким силам перешкоджати її прагненням до реформ.

Автор: Доктор Девід Донат Каттін, генеральний секретар міжнародної організації “Парламентарії за глобальні дії”

Оригінал блогу: http://nv.ua/opinion/Kattin/chto-poluchit-ukraina-ratifitsirovav-rimskij-statut-68644.html

Новини на цю ж тему

Ємен: вибухом бомби, виготовленої у США, були вбиті та скалічені діти
22.09.2017
Нова доповідь Amnesty International про становище жертв масових зґвалтувань у боснійській війні 1992-1995 років
15.09.2017
М’янма: блокування міжнародної допомоги є смертельною загрозою для десятків тисяч людей
05.09.2017
Річна доповідь 2016/2017: Україна
22.02.2017
Безкоштовний email-курс “Міжнародний кримінальний суд: Q&A”
17.01.2017