Новини

БЛОГ: «Найкращий спосіб вшанувати пам’ять загиблим під час Євромайдану – забезпечити справедливість»

Леван Асатіані

Щонайменше 77 осіб загинули та 1000 отримали серйозні поранення у результаті сутичок між міліцією та протестувальниками на Євромайдані у Києві понад рік тому. Ці цифри можуть здаватися сухою статистикою, але для мене вони стали реальними історіями про несправедливість, коли я відвідав Київ цього тижня. Владислав Цілицький – один із тих, хто відверто розповів про те, як він постраждав від міліцейського свавілля на Євромайдані.

Владислав, 23-річний програміст, приїхав до Києва 20 січня 2014 року, аби приєднатися до мирного протесту проти системних порушень прав людини, корупції та пакету диктаторських законів, прийнятих 16 січня. Того дня ми стали свідками одного із найжорстокіших протистоянь міліції та протестувальників. Владислава затримали співробітники «Беркуту», одягли йому наручники, побили його, схопили за голову і тягнули за щелепу в міліцейські машину, а пізніше розпилили сльозогінний газ на його геніталії. Побиття Владислава міліцією було знято на відео.

Владислав подав скаргу на жорстоке поводження, але як і інших жертв знущань зі сторони міліції на Євромайдані, його так і не допитали в якості жертви, і він так і не отримав жодної інформації щодо стану розслідування його справи.

З-поміж сотень жертв жорстокого поводження на Євромайдані, лише одиниці заговорили про це відкрито. Я спитав Владислава, чому він вирішив повідомити про знущання. Він відповів, що його боротьба – це боротьба за справедливість. “Вимагати справедливості – це найменше з того, що я можу зробити. Поки я не бачу результатів, але здаватися не збираюсь. Я передивляюся відео побиття знову і знову, щоб моя розлюченість не згасала і я продовжував боротьбу за справедливість”.

Я відвідав і Майдан, площу, що стала полем бою між міліцією та протестувальниками рік тому. З Майдану прибрали завали і зараз він виглядає як і будь-яка інша центральна площа європейської столиці, із красивими будівлями та сяючими монументами засновникам міста та середньовічним героям.

Тут також багато меморіальних стендів сучасним героям України – тим, хто пожертвував життям на Євромайдані заради кращого майбутнього для своєї країни. До стендів із фотографіями героїв люди приходять зі свічками і моляться.

Десь на відстані 600 км на схід від Майдану, уряд України і досі намагається подолати найбільше випробування – домовленість, нещодавно підписана у Мінську, здається не дуже крихкою – бої між  проросійськими сепаратистами та прокиївськими силами продовжуються. За час свого перебування у Києві, я поспілкувався із представниками громадськості, і вони вважають, що уряд використовує конфлікт як виправдання за затягування справ, пов‘язаних із Євромайданом, а також за інші внутрішні проблеми країни, як наприклад, неефективність та нестачу ресурсів у роботі державних органів.

Цього тижня у Києві провели урочисті заходи з ушанування пам’яті жертв Євромайдану. Уряд встановив спеціальну сцену на Майдані, де відбувся поминальний концерт, а посадовці виголосили промови.

Я вірю, що найкращим способом вшанувати пам’ять загиблих героїв, є дотримання тих цінностей, за які вони віддали життя, а також належне розслідування правопорушень під час Євромайдану та притягнення винних до відповідальності. Рік потому не повинно бути жодних виправдань за затягування правосуддя.

Леван Асатіані працює координатором кампаній по Україні та країнам Південного Кавказу у головному офісі Amnesty International

Новини на цю ж тему

Близько мільйона біженців з Південного Судану в Уганді покинуті напризволяще
22.08.2017
Крим: де-факто влада повинна негайно звільнити кримськотатарського активіста Сервера Караметова
11.08.2017
Ворог для всіх: історія людини, яку катували по обидві сторони фронту
26.06.2017
Ільдар Дадін: «Вранці і на вечірній перевірці фельдшери чують крики побитих»
01.03.2017
Річна доповідь 2016/2017: Україна
22.02.2017