Новини

5 причин, чому прайди мають значення

Оскільки  в 2015 році сезон прайдів закінчується, ми визначили, чому прайди все ще так важливі для лесбійок, геїв, бісексуалів, трансгендерів, інтерсексуалів (ЛГБТІ) та активістів по всьому світу.

1. На людей все ще нападають через їхню реальну чи гадану сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність

Активісти під час прайду в Києві, Україна, червень 2015. © GENYA SAVILOV/AFP/Getty Images

Активісти під час прайду в Києві, Україна, червень 2015. © GENYA SAVILOV/AFP/Getty Images

Погрози, насильство та утиски ЛГБТІ-людей трапляються щодня, у тому числі під час прайдів. У ряді країн, прайди відбуваються тільки за присутності поліції. У цьому році, під час мирного прайду в Києві контр-демонстранти атакували парад і залишили 10 людей з пораненнями. У багатьох країнах, у тому числі в Україні, злочини, вчинені на основі реальної чи гаданої сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності не вважаються злочинами на ґрунті ненависті, а іноді вони не розслідуються взагалі.

Гомофобні і трансфобні злочинини на ґрунті ненависті мають руйнівний вплив на ЛГБТ спільноти. Страх бути атакованими змушує людей приховувати свою орієнтацію. Факт того, що зловмисники залишаються безкарними підвищує недовіру до поліції та судів. Більш того, заяви про злочини на ґрунті ненависті дуже рідко повідомляються до поліції, тому люди не отримують захист, якого вони терміново потребують.

Ви можете підтримати ЛГБТІ-спільноту в Україні, поставивши свій підпис під цією петицією на сайті Президента України.

2. Прайди – це можливість кинути виклик гомофобному і трансфобному законодавству

Російські поліцейські затримують активіста Ніколая Алексеєва під час несанкціонованого ЛГБТІ-мітингу в Москві, Травень 2015. © DMITRY SEREBRYAKOV/AFP/Getty Images

Російські поліцейські затримують активіста Ніколая Алексеєва під час несанкціонованого ЛГБТІ-мітингу в Москві, травень 2015. © DMITRY SEREBRYAKOV/AFP/Getty Images

ЛГБТІ-активісти були позбавлені можливості проведення прайду в Москві, Росія, з 2006 року — і за рішенням Московського міського суду в 2012 році, протягом наступних 100 років. Крім того, в 2013 році вступив в дію федеральний закон, який забороняє пропаганду «нетрадиційних сексуальних відносин» неповнолітнім. Якщо коротко, тепер закон забороняє ЛГБТІ-активізм, групи підтримки і карає людей за вираження своєї сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, у тому числі під час прайдів.

Цього року троє активістів були заарештовані після спроби провести прайд-марш у Москві. Тим не менше, з’являється невелика надія, оскільки цього року понад 350 осіб в Санкт-Петербурзі змогли відсвяткувати Міжнародний день боротьби з гомофобією та трансфобією. Неухильне прагнення російських ЛГБТІ-активістів організувати прайд – це також хоробрий виклик несправедливим законам Росії, які обмежують свободу вираження поглядів і свободу мирних зібрань.

3. Права ніколи не можуть бути сприйняті як данність

Зіткнення турецьких спецпризначенців та активістів у Стамбулі, червень 2015. © OZAN KOSE/AFP/Getty Images

Зіткнення турецьких спецпризначенців та активістів у Стамбулі, червень 2015. © OZAN KOSE/AFP/Getty Images

Навіть у країнах, де в минулому прайди було дозволено проводити, не можна сприймати це як данність. Прайд-марш, який мав би бути першим в історії міста Нікшич, Чорногорія, було заборонено втретє в цьому році. Влада відмовила в дозволі на підставі міркувань безпеки. Водночас, поліція в місті Нікшич відмовилася співпрацювати з організаторами, які були відкриті для обговорення їхньго заходу для вирішення будь-яких питань безпеки.

У Стамбулі турецька влада вирішила заборонити цьогорічний прайд, хоча паради проходили з 2003 року без інцидентів. Незважаючи на заборону, 5000 учасників зібралися на мирну демонстрацію, але були розігнані поліцією із застосуванням сльозогінного газу та водометів. Цей жахливий крок назад, на жаль, є лише одним з довгої низки жорстких обмежень права на свободу мирних зібрань, але він все одно був шоком для країни, де торік в прайді взяло участь майже 90 тисяч чоловік.

4. Прайди сприяють змінам в серцях і думках

Європрайд у Ризі, Латвія, червень 2015. © Amnesty International

Європрайд у Ризі, Латвія, червень 2015. © Amnesty International

Зміни можливі, навіть за наявності гомофобного і трансфобного ставлення. Коли 70 ЛГБТІ-активістів пройшли вулицями Риги, Латвія, під час першого прайду в 2005 році, їх зустріли понад 2000 контр-протестуючих, й на багатьох з них напали. Десять років по тому, більше 5000 чоловік взяли участь у Европрайді-2015, з всього лише 40 контр-протестуючими і без серйозних інцидентів. «Демонстранти, а також люди, які дивилися на нас були щасливі, багато з них махали нам руками,» сказав Руперт, активіст з німецької Queer Amnesty Group, який також брав участь в одному з перших прайдів в Ризі.

Аналогічно, після трьох заборон підряд, Белградський прайд у Сербії успішно відбувся у 2014 та 2015 роках. У обох випадках, події пройшли мирно і відповідно до плану організаторів, з належним захистом з боку поліції. Це надсилає потужний сигнал для місцевого населення, а також інших міст та сусідніх країн, демонструє прихильність з боку влади до відстоювання прав ЛГБТІ і показує, що активізм може принести зміни.

5. Прайди дають віру в себе

Прайд у Подгориці, Чорногорія, 2014.

Прайд у Подгориці, Чорногорія, 2014.

Прайди організовуються щоб захистити права людини; вони надають ЛГБТІ-спільнотам можливість повернути права і свободи, в яких їм відмовляють, і суспільний простір, з якого вони часто виключаються. Видимість має вирішальне значення, особливо, коли державні та опозиційні групи йдуть на все, щоб залишити ЛГБТІ-людей на задвірках суспільства. Коли 160 активістів пройшлись вулицею Подгориці в Чорногорії, щоб відсвяткувати гей-прайд в 2014 році, не було ніякої впевненості, про те, чи марш пройде мирно або будуть напади, як і в попередні роки.

Борючись із соромом і соціальною стигматизацією, маршируючи всупереч погрозам і насильству –  прайд  це не тільки свято різноманітності, це також декларація про наміри. За допомогою цих дійств, демонстранти заявляють, що їх не залякати, що вони будуть продовжувати вимагати рівності, і що права ЛГБТІ – це права людини.

Новини на цю ж тему

Річна доповідь 2016/2017: Україна
22.02.2017
Відкритий лист Amnesty International в Україні та ГО «КиївПрайд»
01.02.2017
Заява: Національна поліція повинна негайно та ефективно розслідувати погрози на адресу громадських активістів та активісток, які підтримують ЛГБТКІ рух в Україні
16.11.2016
Сім речей, які ви маєте знати про права трансгендерних людей (та зміну юридичної статі)
22.10.2016
Блог: Як перший безпечний Марш Рівності розвінчав міфи про ЛГБТІ спільноту
17.06.2016