Новини

Річард Бренсон: зі зростанням кількості страт, світ відмовляється від смертної кари

"Справа Івана, як і справа Річарда Ґлоссіпа, викриває проблемну абсурдність американської системи смертної кари: карти настільки підтасовані проти підсудних, що розумні підстави сумніватися у вині, чи навіть доведена невинуватість іноді не мають значення. "
Річард Бренсон

Amnesty International оприлюднила свій щорічний загальний звіт про смертну кару та страти. Матеріал вражає, оскільки у 2015 році ми стали свідками небувалого зростання кількості смертних вироків: щонайменше 1,634 людини у 25 країнах були страчені протягом 2015 року, що на 50% більше ніж у 2014. Це рекордне зростання, зафіксоване Amnesty International протягом останніх 25 років.

Майже 90% зафіксованих страт у 2015 році відбулися лише в трьох країнах — Ірані, Пакистані та Саудівській Аравії. Вважається, що Китай все ще страчує більше людей, ніж ці три країни, але не оприлюднює офіційні дані і тому не включений до звіту Amnesty International.

Але наведені дані свідчать і про позитивні тенденції: вперше, у більшості країн світу, 102, якщо точно, смертна кара була скасована за усі злочини. Останніми країнами, які її скасували минулого року стали Республіка Конго, Сурінам, Фіджі та Мадагаскар.

В інших країнах також є свідчення прогресу: у грудні Монголія прийняла новий Кримінальний кодекс, який передбачає скасування смертної кари за усі злочини; у лютому, губернатор американського штату Пенсильванія наклав мораторій на смертну кару за усі злочини; Китай та В’єтнам скоротили кількість злочинів, покарання за які передбачає страту, а в Малайзії оголосили законодавчу реформу, яка дозволить переглянути закони щодо смертної кари. Буркіна Фасо, Гвінея, Кенія та Південна Корея також розглянули законопроекти про її скасування.

Я багато разів казав, що смертна кара — варварська, нелюдська, і їй не має бути місця в жодному соціумі. Це твердження не підлягає обговоренню.

Навіть прихильники смертної кари не можуть заперечити, що винесення смертного вироку часто відбувається за дуже сумнівних обставин. Amnesty International помітила, що у багатьох країнах, де людей минулого року засудили до смерті або стратили, судовий процес не проходив згідно з міжнародними стандартами справедливого суду. В деяких випадках, “зізнання” були отримані за допомогою тортур чи іншого жорстокого поводження, зокрема в Бахрейні, Китаї, Ірані, Іраку, Північній Кореї та Саудівській Аравії.

В деяких країнах, людей все ще засуджують до смерті та страчують за злочини, пов’язані з наркотиками, за “подружню зраду”, фінансові злочини, чи порушення релігійних правил та принципів. Викликає занепокоєння і той факт, що деякі країни все ще страчують неповнолітніх правопорушників, та психічно чи інтеллектуально неповноцінних людей.

Неважко уявити, скільки проблем виникає зі смертною карою. Торік, я писав про справу Річарда Ґлоссіпа в американському штаті Оклахома, чоловіка, якого багато хто вважає невинним у злочині, за який його засудили до смерті. Річард був за мить від смертельної ін’єкції. Зараз, щоб довести свою невинність, він все ще має пройти через важку битву з системою кримінальної юстиції, яка ненавидить визнавати свої помилки.

В США більш ніж 150 ув’язнених, засуджених до страти, були реабілітовані та звільнені, але багато з них тільки після десятиріч, проведених у “камерах смертників”. Вони все ще вимушені боротися з неетичним обвинуваченням, некомпетентними адвокатами і політиками, які вважають, що виборці хочуть, щоб вони натиснули на курок чи на кнопку.

Я сподіваюсь, що нове покоління політичних лідерів ясними очима погляне на цю проблему. В США, губернатор Вірджинії Террі МакОліф може скоро отримати для цього можливість, якщо його закличуть розглянути помилування в’язня на ім’я Іван Телегуз.

Івана також багато хто вважає невинним, і його справа — яскравий приклад дії зламаної системи. Двоє з трьох чоловіків, чиї свідчення відправили його до “камери смертників” згодом підписали заяви про те, що брехали в суді. Єдиний доказ, що утримує Івана за гратами — слова чоловіка, який власне і скоїв вбивство, за яке Івана засудили до смерті. Цьому чоловіку запропонували полегшений вирок, якщо він засвідчить, що Іван найняв його для скоєння злочину, а якщо він змінить своє свідчення, то сам буде страчений. Погіршує ситуацію і той факт, що обвинувачення стверджувало, що Іван причетний до іншого вбивства, аби переконати присяжних присудити смертний вирок. Це вбивство виявилося повністю сфабрикованим. Вони навіть переконали присяжних, що Іван, перебуваючи у в’язниці, може найняти кіллера для них.

Напишіть твіт до губернатора Вірджинії, закликаючи зупинити страту Івана Телегуза!

Справа Івана, як і справа Річарда Ґлоссіпа, викриває проблемну абсурдність американської системи смертної кари: карти настільки підтасовані проти підсудних, що розумні підстави сумніватися у вині, чи навіть доведена невинуватість іноді не мають значення.

Я сподіваюсь, що губернатор МакОліф піде проти цієї сюрреалістичної логіки.

Я не перестану це повторювати. Прийшов час нарешті скасувати смертну кару, в США та в усьому світі.

Річард Бренсон,

Читати публікацію в оригіналі на virgin.com

Новини на цю ж тему

Прес-конференція щодо ратифікації Стамбульської конвенції, спрямованої на подолання домашнього насильства щодо жінок та дітей.
09.03.2017
Прес-реліз. Річна доповідь 2016/2017: «Політика демонізації» розколює та поширює страх
22.02.2017
Річна доповідь 2016/2017: Україна
22.02.2017
Президент Трамп: Що буде з правами людини в США?
20.01.2017
Заява: Національна поліція повинна негайно та ефективно розслідувати погрози на адресу громадських активістів та активісток, які підтримують ЛГБТКІ рух в Україні
16.11.2016