Новини

13 питань про захист прав секс-працівниць(ків)

1. Навіщо Amnesty International політика щодо захисту прав секс-працівниць(ків)?

Тому що секс-працівниці(ки) в багатьох країнах світу піддаються великому ризику порушення прав людини. Наша політика окреслює рамки того, що уряди країн мають зробити для кращого захисту секс-працівниць(ків).

 

2. Яких порушень зазнають секс-працівниці(ки)?

Секс-працівниці(ки) знаходяться під великим ризиком порушення багатьох прав людини, зокрема:

  • Зґвалтування
  • Насильство
  • Торгівля людьми
  • Вимагання/шантаж
  • Свавільні арешти та затримання
  • Примусове виселення з їхніх будинків
  • Цькування
  • Дискримінація
  • Відмова у доступі до /наданні медичних послуг
  • Примусове тестування на ВІЛ
  • Відсутність правового захисту

Ми задокументували багато випадків того, як поліція – а також клієнти та інші особи – вчиняли протиправні дії проти секс-працівниць(ків) та залишалися непокараними.

3. Що мають зробити уряди країн, аби зупинити це, згідно з політикою Amnesty?

Вони мають захищати, поважати та забезпечувати можливість реалізації прав секс-працівниць(ків), зокрема:

  • Захищати їх від нанесення шкоди, експлуатації та примусу
  • Забезпечити їхню можливість брати участь у розрозбці законів та політик, що стосуються їхніх життів та безпеки
  • Гарантувати доступ до медичних послуг, освіти та працевлаштування

Ми також закликаємо уряди декриміналізувати секс-роботу, ґрунтуючись на даних, згідно з якими криміналізація секс-роботи робить секс-працівниць(ків) менш захищеними: це перешкоджає їм мати належний захист з боку поліції та гарантує безкарність для тих, хто порушує права людини секс-працівниць(ків).

Із текстом нашої політики щодо секс-працівниць(ків) можна ознайомитись тут.

4. Що означає “декриміналізація секс-роботи”?

Це не означає скасування законів, що криміналізують експлуатацію, торгівлю людьми або насильство щодо секс-працівниць(ків). Ці закони мають залишитись та посилитись.

Це означає скасування законів та політик, що криміналізують секс-роботу або накладають штрафи на неї. До цього входять закони та правила, що стосуються придбання, надання секс-послуг або їх організації,  зокрема: пропонування, аренда приміщення, “утримання борделів” або життя за рахунок “проституції”.

Ми використовуємо термін “секс-робота” тільки щодо взаємної згоди між повнолітніми особами.

5. Чому Amnesty підтримує декриміналізацію?

За цією моделлю, ширше коло прав секс-працівниць(ків) буде захищено – зокрема:

  • доступ до медичних послуг;
  • їхня можливість повідомляти про злочини у поліцію;
  • або їх упевненість у тому, що членів їхніх родин не будуть судити за “життя за рахунок” секс-роботи.

 

6. Тим, хто надає платні сексуальні послуги, необхідний захист. Але навіщо захищати «сутенерів»?

Метою нашої політики не є захист «сутенерів». Згідно із запропонованою нами моделлю, треті особи, які експлуатують секс-працівниць(ків) або допускають зловживання по відношенню до них, повинні нести кримінальну відповідальність.

Однак у світі існують закони з надмірно широкими формулюваннями, наприклад, проти «утримання борделів» або «пропаганди», які часто використовуються проти секс-працівниць(ків) і з метою криміналізації вжитих ними заходів для своєї безпеки.

Наприклад, у багатьох країнах двоє людей, які працюють спільно з міркувань безпеки, вважаються «борделем».

Наша політика закликає переключити основну увагу законів на боротьбу з експлуатацією, свавіллям і торгівлею людьми замість з прописаними в них всеохоплюючими правопорушеннями, які загрожують секс-працівницям(кам) кримінальним переслідуванням і ставлять під загрозу їх життя.

7. Чи вважає Amnesty International, що плата за сексуальні послуги є правом людини?

Ні. Наша політика не стосується прав тих, хто платить за секс-послуги. Її основне завдання – захист секс-працівниць(ків), права яких можуть порушуватися через криміналізацію їх діяльності.

Amnesty також не вважає, що отримувати секс за гроші – це право людини (але ми вважаємо, що секс-працівниці(ки) мають права людини!).

8. У чому різниця між легалізацією секс-роботи та декриміналізацією?

Легалізація відрізняється від декриміналізації та не є моделлю, яку ми пропонуємо.

На відміну від скасування законів, що криміналізують секс-роботу, легалізація означає створення законів та політик, що формально регулюють секс-роботу.

Amnesty не заперечує проти легалізації, як такої; але уряди країн мають переконатися, що така система поважає права людини секс-працівниць(ків).

Ми також зазначаємо, що при легалізації є місце для криміналізації, очкільки деякі секс-працівниці(ки) можуть залишитись працювати поза легальною системою.

Поганий приклад легалізації – це Туніс. Туніські секс-працівниці(ки), що працюють у ліцензованих борделях, але хочуть залишити свою роботу, мають пройти авторизацію від поліції та довести, що вони можуть заробляти собі на життя “чесними” шляхами. Ті, хто працюють поза цими правилами, так і залишаються криміналізованими, без захисту закону.

9. Чи не сприятиме декриміналізація секс-роботи торгівлі людьми?

Важливо дуже чітко розуміти те, що Amnesty International рішуче засуджує всі форми торгівлі людьми, в тому числі з метою сексуальної експлуатації. Торгівля людьми — обурливе порушення прав людини, і вона повинна підлягати кримінальному переслідуванню в рамках міжнародного права. Це однозначно стосується розробки всієї нашої політики.

Декриміналізація сексуальних послуг не означає скасування кримінальної відповідальності за торгівлю людьми. Думка про те, що декриміналізація призводить до почастішання випадків торгівлі людьми, не підтверджується фактами.

Ми вважаємо, що декриміналізація допоможе боротися з торгівлею людьми. Декриміналізація сексуальних послуг дозволить секс-працівницям(кам) спільно працювати і відстоювати свої права, що сприятиме поліпшенню умов і стандартів їх праці, а також посилить нагляд у сфері комерційних сексуальних послуг і дозволить відслідковувати потенційну торгівлею людьми в її рамках. За відсутності загрози кримінальної відповідальності секс-працівниці(ки) також зможуть співпрацювати з правоохоронними органами, допомагаючи їм виявляти торговців людьми та їх жертв.

Такі організації, як Глобальний альянс проти торгівлі жінками, Anti-Slavery International і Міжнародна організація праці погоджуються з тим, що декриміналізація може зіграти позитивну роль. Вона дозволить підвищити визнання прав людей, які надають платні сексуальні послуги, і допоможе покласти кінець порушенням їхніх прав, в тому числі, торгівлі людьми.

10. Яким чином декриміналізація сексуальних послуг захистить права жінок?

Мета політики, запропонованою Amnesty International, полягає в тому, щоб посилити захист прав секс-працівниць(ків), які найчастіше виявляються в числі найбільш відчужених жінок в суспільстві. Досягти цього можна, виступаючи за підсилення заходів захисту і прав жінок, які працюють в секс-індустрії.

Гендерна нерівність і дискримінація можуть значною мірою підштовхнути жінок до надання сексуальних послуг. Наше ставлення до цієї проблеми не наївне і не скептичне. Проте ми не вважаємо, що цю проблему можна вирішити кримінальним переслідуванням жінок за відсутність вибору або застосуванням кримінального законодавства та поліцейської практики, що лише роблять їхнє життя небезпечнішим.

Криміналізація осіб, які надають сексуальні послуги, ускладнює їх працевлаштування в обраній ними сфері. Пропонована нами політика передбачає цілий ряд заходів, які можуть бути вжиті державами окрім криміналізації для того, щоб наділити жінок та інші відчужені категорії населення правами, подбавши, щоб ніхто не займався наданням сексуальних послуг заради виживання.

Держави повинні в достатній мірі і своєчасно забезпечувати їм підтримку, наприклад, надаючи державну допомогу, освітні й навчальні послуги, а також можливості альтернативного працевлаштування. Однак це не означає, що особи, які надають сексуальні послуги, повинні бути примушені до участі в таких програмах.

11. Чому Amnesty International не підтримує «скандинавську модель»?

Хоча за скандинавською моделлю секс-працівниці(ки) безпосередньо не несуть кримінальної відповідальності, такі аспекти їх діяльності, як плата за сексуальні послуги і оренда приміщень для цієї мети, переслідуються кримінальним порядком. Це створює загрозу безпеці секс-працівницям(кам), і піддає їх ризику сваволі. Їх все одно може переслідувати поліція, яка часто намагається викорінити сексуальні послуги, вдаючись до кримінального законодавства.

На практиці закони, що забороняють придбання сексуальних послуг, означають, що секс-працівниці(ки) піддаються більшому ризику, прагнучи захистити клієнтів від поліції. Ті, з якими ми регулярно розмовляли, розповідали, що їх просили приходити до клієнтів додому, щоб ті не попалися поліції, а не туди, де вони відчували себе безпечніше.

Скандинавська модель значною мірою таврує сексуальні послуги, що веде до дискримінації та ізоляції секс-працівниць(ків).

12. То чи не є це просуванням секс-індустрії з боку Amnesty?

Amnesty ані підтримує, ані засуджує комерційний секс.

Але ми рішуче засуджуємо порушення прав людини осіб, що надають секс-послуги,  а також дискримінацію, якій їх піддають; ми віримо що декриміналізація – це важливий крок задля подолання цих проблем.

13. Як щодо тих, хто із вами не погоджується?

Ми розуміємо, що є кардинально різні думки щодо теми декриміналізації секс-роботи і ми поважаємо погляди тих, хто не підтримує нашу позицію.

Ми хочемо мати відкритий діалог щодо найкращих шляхів захисту прав людини секс-працівниць(ків).

Ми вирімо, що маємо багато точок перетину – як те, що ті хто надає секс-послуги, або розглядає таку можливість, повинні мати доступ до альтернативних форм заробітку та мають право обирати де їм жити.

 

 

Новини на цю ж тему

Політика Amnesty International стосовно зобов’язань держав щодо дотримання, захисту та здійснення прав людини відносно секс-працівниць/працівників
04.03.2017
БЛОГ: Амністія для секс-роботи: декриміналізація та наслідки
20.08.2015
Міжнародний рух проголосував за прийняття політики щодо захисту прав секс-працівниць(ків)
13.08.2015
1 хв
та регулярно отримуйте інформацію про права людиини в Україні та світі
3 хв
Стати прихильником
приєднуйтесь до найбільшого правозахисного руху у світі