Доповідь Amnesty International в ЮНЕСКО щодо ситуації з правами людини в Криму.
Ситуація з порушеннями прав людини в Криму, зокрема із свободою вираження поглядів, мирних зібрань та об'єднань, залишається критичною.
Відзначається значне погіршення ситуації щодо дотриманння прав людини на півострові після його окупації та незаконної анексії Росією в 2014 році. Це погіршення продовжувалося і після нашого останнього подання заяви до ЮНЕСКО у серпні 2018 року. Це короткий підсумок останніх даних про випадки, які підпадають під сферу компетенції ЮНЕСКО або безпосередньо впливають на питання, що входять до кількох сфер компетенції ЮНЕСКО, включаючи свободу ЗМІ, освіту та культуру. Більш детальну інформацію можна знайти у попередніх документах, поданих Amnesty International.

Проти відвертих критиків незаконної анексії півострова Російською Федерацією й надалі активно проводиться політика утисків, погроз і залякувань. Ці репресії часто спрямовані як проти активістів та видатних представників кримськотатарської громади (корінних жителів півострова, до яких діюча влада загалом ставиться як до неблагонадійних), так і до про-українських активістів та громадських діячів. У цьому контексті Крим фактично залишається закритим для міжнародних спостерігачів за дотриманням прав людини.

Прогноз щодо ситуації із захистом прав людини в Криму стає дедалі похмурішим.
ВПЛИВ ОБМЕЖЕННЯ СВОБОДИ ОБ'ЄДНАНЬ НА ЗДІЙСНЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ТА ІНШИХ ПРАВ
Право на свободу об'єднань досі суворо обмежене в Криму, що, у свою чергу, впливає на реалізацію інших прав, включаючи культурні.

Свавільна заборона, яку Росія у 2016 році наклала на Меджліс кримськотатарського народу, самоврядну організацію кримських татар, що сприяє розвитку кримськотатарської культури та традицій, залишається незмінною, незважаючи на рішення Міжнародного Суду ООН у 2017 році про її відкликання. Особи, які постраждали від заборони, не лише позбавлені засобів правового захисту, які б дозволили їм оскаржити заборону в місцевих судах, їх також переслідують і утискають, оскільки будь-який відкритий зв'язок з Меджлісом вважається кримінальним злочином. У попередніх заявах Amnesty International повідомляла про випадки переслідування та ув'язнення членів Меджлісу, а також про примусове вигнання.

Свавільна заборона Меджлісу дуже негативно впливає на кримськотатарську громаду. Раніше Меджліс відігравав провідну роль у організації культурних та освітніх заходів та у сприянні розвитку культури та ідентичності кримських татар. Такі заході більше не можуть проходити під егідою Меджлісу. Більше того, діюча влада протидіяла і попереднім спробам кримськотатарської громади організувати неформальні заходи - на відміну від офіційно "санкціонованих".

Раніше Amnesty International повідомляла, що через діючі репресії родичі затриманих кримських татар створили неофіційне об'єднання, відоме під назвою «Кримська солідарність». Активісти повідомляють про повсякденні репресивні заходи проти членів «Кримської солідарності», включаючи стеження, переривання зустрічей і свавільні перевірки посвідчень особи, які проводили російські правоохоронці. Доступ до веб-сайту групи був заблокований у Криму незабаром після його запуску в жовтні 2018 року.
Переслідування у зв'язку з певними релігійними переконаннями
В умовах репресій, спрямованих на всю громаду, та заборони Меджлісу, релігія набула ще більшого значення у громадському житті етнічних кримських татар, серед яких багато практикуючих мусульман. У цьому контексті де-факто влада свавільно переслідує все більшу кількість кримських татар, застосовуючи російське анти-екстремістське законодавство. Обшуки приватних будинків проходять регулярно, маючи очевидно каральний характер, коли кожен предмет в домі перевертається, а власники часто опиняються "під прицілом". Владні структури, які здійснюють обшуки, особливо зацікавлені в релігійній літературі, яка є в релігійних бібліотеках України, але в той самий час входить до переліку «екстремістської» літератури в Росії і тому вважається забороненими матеріалами. Працівники правоохоронних органів регулярно зривають неофіційні релігійні збори, присутніх на зборах затримують на кілька годин, допитують, беруть їхні відбитки пальців та іноді зразки ДНК.

22 січня 2019 року Верховний суд Криму засудив чотирьох кримських татар мусульманського віросповідання за звинуваченням в екстремізмі. Одного з них, Рената Сулейманова, який перебував під вартою з жовтня 2017 року, засудили до чотирьох років ув'язнення. Три його співобвинувачені отримали умовні вироки (без ув'язнення). Всіх чотирьох звинуватили в участі в місіонерському русі "Таблігі Джамаат", який заборонений в Росії як "екстремістський". Вони визнали свою прихильність до руху, але заперечували будь-яку злочинну діяльність оскільки вони просто проводили відкриті зустрічі для обговорення своєї віри.

Також зростає кількість судових переслідувань осіб за ймовірне членство в ісламістському русі Хізб ут-Тахрір. Цей рух офіційно визнаний «терористичним» в Росії (що робить участь у ньому серйознішим злочином, ніж участь в «екстремістській» організації) і, відповідно, заборонений в Криму, але не заборонений в Україні. В Криму було багато його послідовників до російської окупації. Проти людей відкривають провадження в адміністративних справах лише за сам факт показу матеріалів, пов'язаних з Хізб ут-Тахрір, як правило, йдеться про відеоролики, розміщені в соціальних мережах, та події, що передували російській окупації. Цей "злочин" карається "адміністративним затриманням", яке триває декілька днів, або великими штрафами. Кілька таких випадків сталися після попереднього подання Amnesty International. В інших випадках - як правило, ймовірної (і в усіх або у більшості випадків недоведеній) участі особи в русі Хізб ут-Тахрір - проти тих, кого це стосується, розпочинають кримінальні провадження, включаючи арешт і досудове утримання під вартою, етапування в Росію і розгляд справи у військовому суді Ростова-на-Дону. кримськотатарський правозахисник Емір-Усеїн Куку є одним з тих, чия справа розглядається у військовому суді в Росії разом із п'ятьма співобвинуваченими. Ці шестеро чоловіків – в'язні совісті, яких переслідують виключно у зв'язку з мирною реалізацією їхніх прав людини.

Члени інших релігійних громад також стикаються з переслідуванням і репресіями. Один з останніх прикладів - архієпископ Климент Православної церкви України, лідер православної місії допомоги жертвам порушення прав людини та особам, позбавленим волі. 3 березня 2019 року, коли він вирушив відвідати українського ув'язненого в Ростові-на-Дону, російська поліція затримала його на кілька годин у столиці Криму Сімферополі. Архієпископ Климент заявив, що поліція звинуватила його у викраденні релігійних предметів з церкви, де він служить, та у нецензурній лайці в громадському місці. Його відпустили без висунення звинувачень.

За повідомленнями Forum 18, організації, що стежить за дотриманням свободи релігії, кількість випадків свавільного переслідування за «місіонерську діяльність» у Криму збільшилася вдвічі у 2018 році порівняно з 2017 роком. Як наслідок, збільшилися каральні заходи, зазвичай великі штрафи, виписані у відповідності до Російського Кодексу про адміністративні правопорушення. [1]

Водночас російська влада активізувала зусилля, щоб позбавити жертв правопорушень в Криму доступу до засобів правового захисту. Наприклад, у лютому 2019 року Міністерство юстиції Росії наказало Кримській центральній колегії адвокатів виключити зі свого складу Еміля Курбедінова. Раніше Amnesty International повідомляла про переслідування та репресії проти цього адвоката у зв'язку з його роботою та правозахисною діяльністю в Криму, включаючи його десятиденне ув'язнення у 2017 році за сфабрикованими звинуваченнями. Тоді Amnesty International назвала його в'язнем совісті. У грудні 2018 року суд у Криму знову засудив Еміля Курбедінова до п'яти днів ув'язнення, ще раз звинувативши його в розміщенні в соціальних мережах відео зборів руху Хізб ут-Тахрір, які відбулися в 2013 році у Криму. На щастя, Кримська колегія адвокатів відмовилася виключити Еміля Курбедінова зі свого складу, а асоціації адвокатів висловили солідарність. Цей інцидент - лише останній із цілої низки дій російської влади, із метою тиску на Еміля Курбедінова та інших адвокатів у Криму.

СВОБОДА ЗМІ ТА УТИСКИ СВОБОДИ ВИРАЖЕННЯ ПОГЛЯДІВ ОНЛАЙН
Після анексії Криму російська влада взяла під контроль бо вигнала з півострова всі незалежні ЗМІ шляхом залякувань і переслідувань конкретних осіб чи скасування дозволів ЗМІ на мовлення та видавничу діяльність згідно із російськими законодавчими вимогами до реєстрації ЗМІ. Доступ до незалежних електронних ЗМІ та інших джерел було безпідставно заборонено відповідно до російських правових положень, без можливості судового перегляду та за відсутності інших гарантій, що забезпечують свободу ЗМІ.

З часу останнього подання Amnesty International ситуація зі свободою ЗМІ ще більше погіршилася. За даними Кримської правозахисної групи з літа до кінця 2018 року кількість засобів масової інформації (в основному онлайн), до яких було повністю або частково заборонено доступ, зросла до щонайменше 33 веб-сайтів. Збільшилася також кількість місцевих інтернет-провайдерів, які застосовують обмеження.[2] Для отримання більш детальної інформації зверніться до попередніх матеріалів Amnesty International.

Крім того, російська влада активізувала свої зусилля, щоб примусити міжнародних контент-провайдерів дотримуватися своєї обмежувальної політики (фактичної цензури онлайн-контенту) та офіційної політики щодо Криму, яка суперечить положенням міжнародного права. Ще в лютому 2019 року російський медіа регулятор Роскомнадзор надіслав вимогу до YouTube видалити принаймні два відео про кримського правозахисника і в'язня совісті Еміра-Усеїна Куку.[3] Amnesty International закликала YouTube не виконувати вимоги цензури російського уряду та поважати міжнародні стандарти прав людини, і відстоювати свої власні заявлені цінності, серед яких захист свободи слова і свободи інформації. Наскільки нам відомо, YouTube продовжує дозволяти доступ до відео про Еміра-Усеїна Куку на території Росії.

Ще один приклад - це тиск російської влади на Google, з метою відображення незаконно анексованого Криму на Google Maps як російської території. Google погрожували юридичними наслідками. Відповідно до російського кримінального закону з поправками 2014 року (того самого року, коли Крим був окупований і анексований Росією), «публічні заклики до дій, що підривають територіальну цілісність Російської Федерації» (стаття 280.1 Кримінального кодексу) передбачають суворе покарання, включаючи ув'язнення. За даними ЗМІ станом на березень 2019 року, для користувачів Інтернету на території Росії карти Google відображають Крим як російську територію, а не як "спірну", як це було раніше.[4]

Все це – тривожні тенденції, і поки вони не зупинені та поки не буде належної реакції на всі минулі та поточні порушення прав людини в Криму, міжнародна спільнота залишиться німим свідком швидкого погіршення ситуації з правами людини на півострові.